WIRTUALIZACJA KULTURY W PERSPEKTYWIE POSZUKIWAŃ NEORELIGIJNYCH W KONTEKŚCIE WSPÓŁCZESNOŚCI
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.19.2021.phyl-4Анотація
Віртуалізація культури в ракурсі неорелігієзнавчих пошуків у сучасному інформаційному просторі
У статті розглядається проблема віртуалізації культури в ракурсі культурологічно-релігієзнавчих пошуків. Аналізується суть віртуалізації та кібернізації як проявів осучасненого світу в ракурсі релігійної культури християнства та католицизму, зокрема який трансформувався під тиском модернізації європейських культурних традицій у XXI ст. Зауважуємо, що сьогоденна гуманітарна наука розглядає сучасну соціальну реальність як «інформаційне суспільство», як стихію всебічної та всеосяжної комунікації. Процес віртуалізації торкнувся основних соціальних інститутів, а саме: інституту релігійного, котрий є головним предметом нашої розвідки. Віртуалізація простору є не менш актуальною темою релігієзнавчо-культурологічного дослідження, оскільки питання впливу процесу віртуалізації на формування осучаснення християнства залишається проблемним, незважаючи на свою практичну значущість. Установлено, що суть цього явища полягає в причинностях модернізацій світу загалом як вимог викликів неокультури сьогодення.
Ключові слова: віртуалізація культури, католицизм, кібернізація, медіакультура, священне, інтернет, сакральне.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).