Роль цифрових технологій у житті населення
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.22.2024.ped-1Ключові слова:
: цифрові технології, цифрова нерівність, ринок праці, конфіденційність даних, дистанційна робота, цифровізаціяАнотація
Актуальність дослідження полягає у всебічному аналізі впливу цифрових технологій на різні аспекти життя та необхідності адаптації до нових умов. Оскільки цифрові технології все більше інтегруються в повсякденне життя, їхній вплив поширюється на комунікацію, працевлаштування, охорону здоров’я та дозвілля. Стрімкий процес цифровізації відкриває нові можливості для розвитку, освіти та економічного зростання, водночас створюючи такі виклики, як цифрова нерівність, загрози конфіденційності даних та зміни на ринку праці. Важливий внесок в інтеграцію цифрових технологій у повсякденне життя громадян мала програма «Цифрова Польща», яка дозволила зробити значні кроки до досягнення цифрової трансформації, що відповідає сучасним вимогам та викликам глобалізації
Мета дослідження ‒ визначити як позитивні, так і негативні наслідки цифровізації та розробити рекомендації для подолання викликів. Методи дослідження: аналіз літератури, опитування і статистичний аналіз даних. Результати показали, що цифрові технології створюють нові можливості для розвитку й освіти, але водночас поглиблюють нерівність і спричиняють нові загрози. У висновках указано про необхідність розробки програм для подолання цифрової нерівності та забезпечення рівного доступу до технологій. Ефективні освітні програми та навчальні ініціативи мають важливе значення для забезпечення робочої сили необхідними навичками для процвітання в умовах цифрової економіки. Крім того, необхідно встановити етичні стандарти й правила для захисту конфіденційності даних і боротьби з дезінформацією. Перспективи подальших досліджень уміщують вивчення ефективних підходів до освіти й етичних аспектів цифровізації. Важливо також вивчити етичні наслідки використання цифрових технологій, зокрема й питання конфіденційності даних і запобігання дезінформації. Також слід розробити стратегії для пом’якшення негативного впливу цифрових технологій на здоров’я, наприклад, ергономічні проблеми, пов’язані з віддаленою роботою і надмірним використанням цифрових пристроїв.
Посилання
Квітка С., Миргородська М. Цифрова трансформація системи охорони здоров’я: фактори впливу на якість життя населення. Аспекти публічного управління. 2024. Т. 12, № 1. С. 14–21. DOI: https://doi.org/10.15421/152402
The Internet of Things: Impact and Implications for Health Care Delivery / J. T. Kelly et al. Journal of Medical Internet Research. 2020. Vol. 22, no. 11. P. e20135. URL: https://doi.org/10.2196/20135 (date of access: 05.06.2024).
Шпортун О. Психологічні особливості «медіазалежності» як деструктивного чинника розвитку психічного здоров’я молоді. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія». 2022. № 2. С 42–55. DOI: https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2022-2.07
D’Alfonso S. AI in mental health. Current opinion in psychology. 2020. Т. 36. С. 112–117. DOI: https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2020.04.005
Перепелюкова О. Особливості цифровізації регіональних економічних систем в умовах креативної економіки. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2023. № 3(31). С 80–90. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2022-3(31)-80-90
Гриценко А., Бурлай Т. Вплив цифровізації на соціальний розвиток. Економічна теорія. 2020. № 3. С. 24–51. DOI: https://doi.org/10.15407/etet2020.03.024
Гавронський А. Вплив цифровізації на інноваційний розвиток регіонів. Economic Synergy. 2023. Т. 4. С. 147–157. DOI: https://doi.org/10.53920/ES-2023-4-10
Новікова О. Оцінка якості трудового життя за умов цифровізації економіки: стан та тенденції розвитку. Журнал європейської економіки. 2021. Т. 20. С. 387–408. URL: https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1547
Mondejar M., et al. Digitalization to achieve sustainable development goals: Steps towards a Smart Green Planet. Science of The Total Environment. 2021. Т. 794. P. 148539. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.148539
Петькун C., Власенко В., Мельник І. Світовий досвід реалізації програм цифровізації суспільства. Актуальні питання у сучасній науці. 2024. № 6(24). DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-6(24)-296-303
Хаустова М. Вигоди, ризики та проблеми цифровізації суспільства: загальнотеоретичний аспект. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. № 5. С. 753–759. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.135
Канішевська Л., Шахрай В. Особливості виховання в школі і сім’ї в умовах цифровізації. Перспективи та інновації науки. 2022. № 4(9). DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-4(9)-144-155
Башманівський О. Використання сучасних інформаційних технологій у процесі навчання перекладу. Полоністика. 2020. № 17. С. 86–93. DOI: https://doi.org/10.35433/2220-4555.17.2020.ped-1
Черьомухіна О., Чалюк Ю., Кириленко В. Сучасний вимір ринку праці в умовах цифровізації. Економіка та суспільство. 2021. № 34. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-85
Almeida F., Santos J., Monteiro J. The challenges and opportunities in the digitalization of companies in a post-COVID-19 World. IEEE Engineering Management Review. 2020. Т. 48, № 3. С. 97–103. DOI: https://doi.org/10.1109/EMR.2020.3013206
Program Polska Cyfrowa 2014–2020. Електронний ресурс. URL: https://www.gov.pl/web/cppc/program-polska-cyfrowa-2014-2020
Діджиталізація державних послуг на прикладі Польщі. Електронний ресурс. URL: https://nachasi.com/tech/2018/01/31/digital-poland/
Stepnov I. Advantages and Challenges of Digital Technology. Technology and Business Strategy: Digital Uncertainty and Digital Solutions. 2021. P. 295–308. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-63974-7_22
Tsatsou P. Digital divides revisited: what is new about divides and their research? Media, Culture & Society. 2011. Т. 33, № 2. P. 317–331. DOI: https://doi.org/10.1177/0163443710393865
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
