Етнокультурність як основа для формування полікультурної компетентності особистості
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.20.2022.ped-3Анотація
Холодова Уляна, Березюк Олена, Микитенко Інна. Етнокультурність як основа для формування полікультурної компетентності особистості
У статті розглянуто науково-методичні основи формування етнокультурної особистості, проаналізовано механізми етнокультурності, полікультурності та їх основні функції. Визначено етапи формування етнокультурної компетентності та рівні її сформованості в особистості, окреслено основні методи, форми та засоби її впровадження в педагогічний процес. Автори підкреслюють, що сучасні інтеграційні процеси актуалізували проблему розвитку етнокультурного виховання. Тому підготовка майбутніх учителів в умовах поліетнічних та багатонаціональних регіонів передбачає не тільки опанування технології «діалогу культур» як уміння почути іншого, але й уміння розуміти духовний світ іншої людини, яка є представником іншого етносу.
Ключові слова: етнокультурність, полікультурна компетентність, науково-методичні основи, освітній процес, полікультурна компетентність, етнокультурне виховання.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
