Характеристика українсько-польської пам’ятки притекстової лексикографії ХІХ ст.: «Словарь» О. Марковича та Д. Каменецького

Анотація

У статті розглянуто пам’ятку українсько-польської притекстової лексикографії «Словарь. Słownik» О. Марковича та Д. Каменецького, уміщеної у виданні «Повістки» («Народні оповідання») (Спб, 1861) Марка Вовчка. Макроструктуру словничка, близько 1300 заголовних слів, становить головно апелятивна лексика. Зафіксовано 8 онімів (антропоніми, геортоніми, урбаноніми тощо) та 9 фразем. До заголовних слів подано граматичну, етимологічну, ареальну інформацію, їхні значення передано однослівними або синонімними еквівалентами, описовими конструкціями здебільшого для пояснення безеквівалентної лексики. До ботанічної лексики подано латинські відповідники. Українську частину пам’ятки передано фонетичним правописом П. Куліша. У «Словарі» зафіксовано запозичення з польської мови та через її посередництво з інших європейських, наявні також слова з церковнослов’янської та тюркських мов.

У пам’ятці представлено найбільші лексико-семантичні групи лексики: назви осіб, предметів повсякденного вжитку, ботанічні, зоологічні, абстрактні, церковно-релігійні назви, дієслова руху та переміщення, мислення, мовлення, міжособистісних відносин, емоційного та фізіологічного стану. Українська лексика «Словаря…» містить фонетичні, морфологічні, словотвірні особливості південно-східної частини поліського наріччя та середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя.

Ключові слова: притекстова лексикографія, словник, макро- та мікроструктура словника, правопис, лексико-семантична група, запозичення, фонетичні, морфологічні, словотвірні ознаки поліського наріччя, середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя