Питальні речення як засіб впливу на адресата в проповідях польського барокового проповідника Томаша Млодзяновського
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.20.2022.fil-4Анотація
У статті проаналізовано специфіку використання питальних речень у проповідях Томаша Млодзяновського, видатного польського проповідника епохи Бароко.
Проаналізовані тексти проповідей Т. Млодзяновського засвідчують, що автор використовував питальні конструкції як засіб впливу на адресатів. Питальні речення в монологічному мовленні проповідника виконують вторинні функції, спрямовані не на отримання, а на передачу інформації.
Незважаючи на те, що формально вони є запитаннями, комунікативною метою їх є не запит інформації та спонукання адресата до відповіді, а залучення його уваги до інформації, яку передає мовець. Конструкції, побудовані як питання-відповідь, є засобом діалогізації авторського мовлення. Діалогізація тексту сприяє встановленню контакту, змушує адресатів брати участь у пошуках відповідей, що створює атмосферу співпраці під час проповідування, створює ілюзію двобічної комунікації. Передусім питальні конструкції в проповідях сприяють активізації уваги аудиторії. Т. Млодзяновський продуктивно вживає катехетичні питання, які є основним засобом тлумачення правд віри, богословських понять, за їхньою допомогою розкриває символічні значення євангельських образів; комплекс питання – відповідь активно використовує для викриття неправдивості чужої віри та обстоювання правдивості віри католицької.
Питання слугують засобом логічної аргументації, шо посилює переконувальний вплив. Значна частина таких речень є засобом вираження волевиявлення проповідника: відповідь, котру автор проповіді дає на питання, є зазвичай прикладом, який треба наслідувати, чимало питальних речень мають мету запобігти грішним учинкам, уникнути небажаних для християнина ситуацій.
Ключові слова: проповідь, бароко, мовний вплив, історія польської мови, питальні речення, риторичні питання, діалогізація.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
