Етнонімікон української та польської поезії ХVІ–ХVІІ ст.
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.20.2022.fil-3Анотація
Статтю присвячено з’ясуванню особливостей функціювання етнонімів в українському та польському поетичному дискурсі ХVІ–ХVІІ ст. Вітчизняна лінгвістика має потребу в дослідженні середньовічної етнонімії крізь призму оцінки представників сусідніх народів, котрі в різні періоди вибудовували спільно чи нарізно зовнішньополітичний курс, між якими саме в цей час неодноразово точилися війни, що знайшло відображення в номінаціях. Автори номінували той чи той етнос крізь призму семантичної опозиції «свій – чужий». Українські книжники, як доводять проаналізовані поезії, ідентифікували інші народи переважно за релігійним або мовним критерієм. Такі найменування загалом мають негативну конотацію. Крізь призму релігії нейтральні етноніми жид, циган отримали в українських поезіях негативні конотації. Польськомовні вірші українських книжників засвідчують більший спектр етнонімів. Для самоідентифікації українські поети послуговуються номенами русь (збірна назва), русин, руснак, козак, а для номінації польського народу використовують лексеми поляки, ляхи, римляны, латинницы, а також лексичну одиницю, мотивовану соціальним станом – шляхта.
Польські поети послуговуються майже втричі більшим арсеналом етнонімів, що детерміновано тогогочасним перебуванням цієї країни в європейському цивілізаційному просторі. Цю групу, крім ендоетнонімів Polak і Lach, утворюють власне етноніми, регіональні етноніми. На позначення українців польські поети послуговуються Rus, Rusin, Kozak, Zaporożec. Прикметним є той факт, що польські та українські (у польськомовних віршах) книжники активно використовують етнонім москаль / Moskal як нормативну назву народу за назвою племені, яке заснувало відповідну державу. Суфіксальні деривати Turok, Turczyn, Moskwicin та інші не містять негативної конотації. Українські поети, на відміну від польських, активніше використовують аналітичні найменування, для творення однослівних номінацій послуговуються суфіксами -ин-, -ак-, -ал- / -yn-, -in-, -an-, -ak-, -uk-, -yk-, -al-, -ur-.
Ключові слова: етнонім, ендоетнонім, конфесійний етнонім, валюативний етнонім, регіональний етнонім, українська поезія ХVІ–ХVІІ ст., польська поезія ХVІ–ХVІІ ст.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).