ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.19.2021.ped-3Анотація
У статті авторами обґрунтовано важливість готовності вчителів закладів освіти до використання інструментів формувального оцінювання у своїй педагогічній діяльності в умовах інноваційного розвитку освіти України. Аналіз стану підготовки вчителів до використання інструментів формувального оцінювання у вітчизняній та зарубіжній практиці дозволив зробити висновок, що сучасні реалії вимагають реалізації нової моделі освіти, орієнтованої на цілісний розвиток особистості школяра, на виховну мету освітньої діяльності, що зі свого боку забезпечить стійку мотивацію школярів, індивідуалізацію навчального процесу, емоційний комфорт, позитивну взаємодію з навколишнім світом та вдосконалить процес і результат навчання, забезпечить моніторинг навчальних цілей та їх коректив. Авторами проаналізовано принципи, функції та критерії формувального оцінювання в роботі вчителя гуманітарних предметів.
Ключові слова: освіта, освітній процес, професійна підготовка, формувальне оцінювання, критерії формувального оцінювання, інструменти формувального оцінювання
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
