Ґенеза доктринального контексту маріології в католицькій теології
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.18.2020.phyl-7Анотація
Проаналізовано філософсько-богословський дискурс та доктринальний підхід домініканської та францисканської шкіл у розумінні та тлумаченні богородничої проблематики. Доведено, що становлення теологічних засад культу Діви Марії невід'ємне від христологічного вчення, сформованого в період Вселенських соборів. Богородничі догмати Римо-Католицької Церкви про Боговтілення, про Непорочне Зачаття, про Успіння та Небовзяття Марії Богородиці доповнюють християнську догму про боголюдськість Ісуса Христа, пояснюючи існування в одній особі божественної та людської природи та божественної і людської волі. Проаналізована католицьке вчення про роль Діви Марії у справі спасіння і її материнському заступництві, яке веде до прийняття всіма людьми Ісуса як свого Спасителя та формування у віруючих образу Божого Сина.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).