DOI: https://doi.org/10.35433/2220-4555.17.2020.fil-4

Генезис української літературної мови в контексті польської гіпотези походження літературної мови

Joanna Getka, Viktor Moisiienko

Анотація


Аналіз дискусій, що стосуються виникнення польської літературної мови, став потужним стимулом до створення цілком нового погляду на виникнення української літературної мови.

У статті запропоновано новий підхід у дослідженні генези українського літературного стандарту. Цей термін хоча і значно кращий, ніж трохи вже застаріла дефініція «літературна мова», яка має риси художності авторського висловлювання, - проте застосовуватиметься паралельно з загально прийнятим терміном «літературна мова».

Автори виходять зі створеної Станіславом Урбаньчиком та розвиненої Богданом Варчаком теорії, згідно з якою про літературну мову можна говорити від моменту появи першої норми.

Норма загальної української мови, без сумніву, створювалася багато віків і з врахуванням різних культурних впливів, але її початок можна шукати в періоді Київської Русі. Як для польської мови латина, так для української – церковно-слов’янська мова стала стимулом для творення власної літературної мови. Проте процес формування польського і українського стандарту не був однаковим.

Незрозуміла для предків сьогоднішніх поляків латина, сприяла утворенню цілком особливої системи, яка використовувала лише латинську лексику.

Частково зрозуміла предками сьогоднішніх українців церковнослов’янська мова за деякий час становила достатній ресурс авторського висловлювання. Однак вже від самого початку (тобто X–XI ст.) є видимі спроби пристосування цієї мови до місцевої вимови, що можна трактувати як перші спроби творення норми загальної мови.

Найстаріші тексти в церковнослов’янській мові віддзеркалюють найбільш характерні ознаки української мови, які сьогодні становлять норму цієї мови. Тому їх варто трактувати як найстаріші пам’ятки української літературної мови.

Повний текст:

PDF

Посилання


Атлас української мови : в 3 т. Київ : Наукова думка, 1984–2001.

Бандарэнка Т. П. Літаратурная мова. Беларуская мова. Энцыклапедыя. Мінск : Беларуская энцыклапедыя, 1994. С. 312.

Гухман М. М. Литературный язык. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. Н. В. Ярцева. Москва : Советская энциклопедия, 1990. С. 270.

Бузук П. О. Про мову найдавнішої української євангелії. Записки історико-філологічного відділу УАН. Кн. 12. Київ, 1927. С. 4–25.

Висоцький С. О. Київська писемна школа Х–ХІІ ст. (До питання української писемності). Львів – Київ – Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коця, 1998. 248 с.

Єрмоленко С. Я. Літературна мова. Українська мова. Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський та ін. 2-е вид. випр. і доп. Київ : Українська енциклопедія, 2004. С. 318.

Жовтобрюх М. А. Фонетика. Жовтобрюх М. А., Русанівський В. М., Скляренко В. Г. Історія української мови. Фонетика. Київ : Наукова думка, 1979. С. 65–329.

Жовтобрюх М. А., Волох О. Т., Самійленко С. П., Слинько І. І. Історична граматика української мови. Київ : Вища школа, 1980. 320 с.

Бевзенко С. П., Грищенко А. П., Лукінова Т. Б., Німчук В. В., Русанівський В. М., Самійленко С. П. Історія української мови. Морфологія. Київ : Наукова думка, 1978. 539 с.

Мозер М. Історія української мови. Київ, 2018. 27 с.

Мойсієнко В. М. Історична діалектологія української мови. Північне (поліське) наріччя. Київ : ВЦ «Академія», 2016. 284 с.

Німчук В. Українська Четья 1489 року. Житомир, 2015. 102 с.

Сучасна українська літературна мова / ред. А. П. Грищенка. Київ : Вища школа. 1997. 493 с.

Тот И. Русская редакция древнеболгарского языка в конце ХІ – начале ХІІ вв. София : Болгарская академия наук, 1985. 358 с.

Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. Харків : Акта, 2002. 1054 с.

Шевельов Ю. Чому общерусский язик, а не вібчоруська мова? // Ю. Шевельов. Вибрані праці. Мовознавство. Кн. 1. Київ, 2009. С. 382–411.

Getka J. Białoruski i ukraiński wariant prostej mowy XVIII wieku czy białoruska i ukraińska prosta mowa XVIII wieku? (na materiale ruskojęzycznych teologii moralnych z Supraśla, Uniowa i Poczajowa). Języki ruskie w rozwoju historycznym i kontaktach z polszczyzną. Białystok, 2018. S. 99–125.

Jaworski S. Terminy literackie. WSiP, 1990.

Kuraszkiewicz W. Tło społeczne rozwoju polskiego języka literackiego W. Kuraszkiewicz. Polski język literacki. Warszawa – Poznań, 1986. S. 129–179.

Słownik terminów literackich / red. J. Sławiński. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódź : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, 1988.

Toporišič J. Enciklopedija slovenskega jezika / red. K. Dolinar. Lublana : Cankarjeva založba, 1992.

Urbańczyk S. W sprawie polskiego języka literackiego. 1. O dawności dialektu kulturalnego. Język Polski. XXX. 1950. Z. 3. S. 97–109.

Walczak B. Geneza polskiego języka literackiego. Teksty Drugie: teoria literatury, krytyka, interpretacja. № 3 (27). 1994. S. 35–47.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.