ПОЛОНІЗМИ В КРЕМЕНЕЦЬКІЙ ЗЕМСЬКІЙ КНИЗІ 1578 РОКУ

Автор(и)

  • Валентина Титаренко
  • Леся Ящук

DOI:

https://doi.org/10.35433/2220-4555.17.2020.fil-3

Анотація

У статті проаналізовано функціонування полонізмів у «Кременецькій земській книзі 1578 року», зокрема встановлено наповненість тематичних груп, описано лексико-семантичні особливості, фонетико-графічні варіанти. Простежено еволюцію виявленої лексики польського походження в українській мові.

Посилання

Гриценко С. Динаміка лексики української мови XVI–XVII ст. Kиїв, 2017. 934 с.

Грімстед К. Руська серія Коронної метрики. Руська (Волинська) метрика. Київ, 2002. С. 29–139.

Кулаковський П. Канцелярія Руської (Волинської) метрики 1569–1673 рр. Студія з історії українського регіоналізму в Речі Посполитій. Острог – Львів, 2002. 304 с.

Кременецька земська книга 1578 року / підгот. до вид. Л. В. Ящук. Кременець : Кремен.-Почаїв. держ. іст.-архітектур. заповідник, 2018. 300 с.

Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови / упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. Тимошик. Київ : «Наша культура і наука», 2001. 440 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 17 (2020)

Розділ

ФІЛОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).