ФОНЕТИЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ РИСИ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ В ПРИВІЛЕЯХ КИЇВСЬКОМУ МІСЬКОМУ МАГІСТРАТОВІ
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.16.2019.fil-5Анотація
У статті проаналізовано фонетичні та словозмінні ознаки польської мови, виявлені в привілеях Київського міського магістрату. Досліджуваний копіарій створений у першій половині XVIII ст. Збірник документів уміщує грамоти на підтвердження магдебурзького права м. Києву від 1542 до 1649 р., із них упродовж 1542–1608 рр. видано дев’ять привілеїв руською мовою, п’ять латинською та три польською, починаючи з 1615 р. 30 привілеїв написані польською мовою. Під грамотами записано, що перекладачами пам’ятки з латинської та польської мов були сотники Антон Троцина та Михайло Якгельницький.
У досліджуваному тексті виявлено різні польські рефлекси: неповноголосі форми, є на початку слова, слова без епентетичного л, звукосполуки дл, дз тощо. Позначився також польський вплив на словозміні: уживається значна кількість запозичень із словотвірною моделлю под … ий із семантикою ‘заступник когось…’; виявлені іменники на -ця; називний відмінок множини рясно представлений формами на -ове та ін.Посилання
Акти Вижвівської міської книги XVII ст. / підгот. до вид. І. Б. Царалунга. Житомир : Полісся, 2015. 170 с.
Акти Житомирського гродського уряду: 1590 рік, 1635 рік / підгот. до вид. В. М. Мойсієнко. Житомир, 2004. 256 с.
Актова книга Житомирського гродського уряду 1611 року / підгот. до вид. А. М. Матвієнко, В. М. Мойсієнко. Житомир, 2002. 392 с.
Волинські грамоти XVI ст. / упорядн. В. Задорожний, А. Матвієнко. Київ, 1995. 245 с.
Гриценко С. Динаміка лексики української мови XVI–XVII ст. Kиїв, 2017. 934 с.
Грімстед К. Руська серія Коронної метрики. Руська (Волинська) метрика. Київ, 2002. С. 29–139.
Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст. Зб. док. / підгот. до вид. В. В. Німчук, В. М. Русанівський та ін. Київ, 1981. 316 с.
Керницький І. Система словозміни в українській мові. Київ, 1967. 288 с.
Книга Київського підкоморського суду (1584–1644). Зб. док. / підгот. до вид. Г. В. Боряк, Т. Ю. Гирич та ін. Київ, 1991. 344 с.
Книга Овруцького замкового уряду 1678 р. Вип. 2. / підгот. до вид. О. Ю. Макарова. Житомир, 2013. 244 с.
Кременецька земська книга 1578 року / підгот. до вид. Л. В. Ящук. Кременець : Кремен.-Почаїв. держ. іст.-архітектур. заповідник, 2018. 300 с.
Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні (Зовнішня історія української мови). Київ : «К.І.С.», 2004. 168 с.
Луцька замкова книга 1560–1561 рр. / підгот. до вид. В. М. Мойсієнко, В. В. Поліщук. Луцьк, 2013. 733 с.
Наєнко Г. Фонетико-фонологічна й графіко-правописна системи української мови ІІ половини XVII століття (на матеріалі «Викладу о церкви Теодосія Софоновича»). Rozprawy komisiji językowej. T. LXVI. 2018. S. 333–350.
Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови / упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. Тимошика. Київ : «Наша культура і наука», 2001. 440 с.
Basaj М., Siatkowski J. Bohemizmy w języku polskim. Słownik. Warszawa, 2006. 502 s.
Getka J. Język «Nauk Parafialnych» (1794) – ukraiński wariant prostej mowy końca XVIII wieku. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Seria Druga Europa, 2012. 316 s.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
