АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.24.2025.ped-1Ключові слова:
педагогіка вищої школи, цифровізація освіти, компетентнісний підхід, фасилітація, викладач, критичне мисленняАнотація
У статті розкрито актуальні тенденції розвитку педагогіки вищої школи в умовах цифрової трансформації освіти та глобалізаційних змін. Обґрунтовано, що модернізація змісту освіти, зорієнтована на системно-компетентнісний і особистісно орієнтований підходи, є ключовою умовою забезпечення якості підготовки фахівців. Підкреслено зростаючу важливість цифровізації як ключового чинника освітніх інновацій, що сприяє доступності, інтерактивності та персоналізації навчальних процесів шляхом інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових платформ та інтелектуальних навчальних середовищ. Показано, що цифровізація вищої освіти сприяє індивідуалізації навчання, формуванню цифрових компетентностей і підвищенню конкурентоспроможності випускників. Особлива увага приділена трансформації професійної ролі викладача, який із транслятора знань перетворюється на фасилітатора, тьютора, ментора й коуча освітнього процесу. Зазначено, що трансформація ролі відображає перехід від викладання як інструктажу до викладання як партнерства, співпраці та наставництва, що сприяє рефлексії, самоорганізації та ціннісному навчанню. Зазначено, що ефективна педагогіка вищої школи базується на принципах відкритості, інноваційності, гуманізму та навчання впродовж життя. Визначено взаємозв’язок між модернізацією освітнього змісту, розвитком критичного мислення та формуванням ціннісних орієнтацій майбутнього фахівця. Доведено, що сучасна педагогіка вищої школи виступає інтеграційною платформою для поєднання гуманістичних цінностей і цифрових технологій. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм і методик підготовки викладачів у закладах вищої освіти.
Посилання
Акімова О. В., Сапогов М. В., Гапчук Я. А. Середовищний підхід у сучасних міждисциплінарних дослідженнях з цифровізації освіти. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 46. С. 234–238. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085/2022/46.47.
Акімова О. В., Сапогов М. В., Гапчук Я. А. Цифрова трансформація освітнього середовища закладів вищої освіти у німецькомовних країнах. Інноваційна педагогіка. 2022. Т. 2. Вип. 50. С. 166–172. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2022/50.2.33.
Березка С. В. Педагогічна фасилітація у зво: теоретичні аспекти підготовки особистості викладача. Теорія і практика сучасної психології. 2019. Т. 2. Вип. 4. С. 5–9.
Васильєв І. Б., Бакатанова В. Б. Системно-компетентнісний підхід до формування змісту педагогічної підготовки майбутніх педагогів професійної школи. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2012. Вип. 36. С. 18–24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo_2012_37_5.
Гуралюк А. Г. Цифровізація як умова розвитку системи освіти. Серія: педагогічні науки. 2021. Т. 13. Вип. 168. С. 3–8.
Демченко Д. І. Компетентнісний підхід до формування змісту освіти. Соціально-гуманітарний вісник. 2025. Вип. 54. С. 34–47.
Дубасенюк О. А. Цифровізація вищої освіти: сучасні виклики, ризики, досвід. Цифрова трансформація та диджитал технології для сталого розвитку всіх галузей сучасної освіти, науки і практики [Електронний ресурс]: матеріали міжнар. Наук.-практ. Конф., 26 січня 2023 р., Ломжа, Польща, 26 січ. 2023 / ред.: І. Жуховський, З. Шарлович, О. Мандич; Міжнародна Академія Прикладних Наук (Республіка Польща), Державний біотехнологічний університет (Україна). С. 307–311.
Дєнічєва О. І. Комплексний підхід до модернізації змісту вищої освіти України. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2023. Вип. 4. С. 11–17.
Козарь Т. П. Реформування змісту освіти як пріоритет державної освітньої політики. Держава та регіони. 2009. Вип. 4. C. 48–51.
Котєнєва І. С., Карлова Н. М. Сучасні ролі викладача закладу вищої освіти. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. 2021. Т. 1. Вип. 337. С. 157–166.
Плахотнік О. В. Модернізація освітнього процесу у вищій школі на засадах компетентнісного підходу. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology. 2015. Т. 2. Вип. 1. С. 69–82.
Сторонська О. С. Особливості професійної діяльності педагога в умовах цифрової трансформації освіти. Академічні візії. 2023. Т. 24. URL: https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/666.
Akimova O., Sapogov M., Hapchuk Y. Modern approaches to the study and use of SMART-technology in the preparation of masters. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. 2023. Вип. 75. С. 14–19. DOI: https://doi.org/10.31652/2415-7872-2023-75-14-19.
Viktorenko I., Horobets L. Нові професійні ролі та функції сучасного вчителя в контексті концепції нової української школи. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2019. Вип. 11. С. 93–106. DOI: https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197377.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).