УЯВА ТА ДИЛЕМА «ПІДНЕСЕНЕ – ПОТВОРНЕ» В ЕСТЕТИЧНІЙ ТЕОРІЇ І ХУДОЖНІЙ ПРАКТИЦІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.24.2025.phyl-5Ключові слова:
В. Татаркевич, антропологічна уява, естетична уява, художня уява, диджиталізація, естетичний досвід, художній досвід, дилема «піднесене-потворне», художня практика, формоутворення, дизайнАнотація
Метою розвідки є аналіз трактувань уяви у різних галузях сучасного наукового знання, зокрема філософії, естетиці й мистецтвознавстві, для з’ясування його евристичного потенціалу в багатьох теперішніх художніх практиках. Методологія: застосовано методи порівняльного аналізу, індукції, дедукції і герменевтичний метод при виявленні спектру думок про змістове насичення поняття уяви, естетичного досвіду, естетичного переживання, естетичного почуття та їх денотатів. Для цієї розвідки значущість має принцип «неповного осягнення об’єкта», враховуючи складність оцінки явища внутрішнього життя людей як спонуки до художньої чи технічної творчості. Результати: досліджено спектр думок вітчизняних та зарубіжних науковців про антропологічну, естетичну, художню уяву, як різноманітні спроможності людини, коли йдеться про вихід за межі наявного досвіду й породження чого нового, за сферами її прояву; проаналізовано зв’язок естетичної та технічної уяви із естетичними феноменами потворного і піднесеного; здійснено аналіз напрацювань польського філософа й естетика В. Татаркевича про естетичне переживання й указано на теоретико-методологічну цінність подальших досліджень естетичної уяви та естетичного переживання. Наукова новизна: розглянуто зв'язок естетичної уяви споживачів та естетичних феноменів потворного і піднесеного при споглядання штучних об’єктів дійсності; наголошено на потребі подальшого опрацювання цієї проблеми для розвитку теоретико-методологічної основи у дослідженнях з філософської антропології, естетики, теорії дизайну й мистецької освіти. Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно привертає увагу до потреби аналізу чинників детермінації естетичної уяви, естетичного переживання й естетичного почуття для покращення естетичної компетентності фахівців, котрі займаються формоутворенням, креативними проєктами у сучасних художніх практиках. Це необхідно в умовах диджиталізації та швидкого розвитку індустрії розваг й споживання з використанням креативних продуктів, що стимулюють активне використання уяви сучасниками.
Посилання
Адорно Т. Теорія естетики / пер. з нім. П. Таращук. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. 518 с.
Говорун Д. І. Уява як єдність чуттєвого і раціонального. Актуальні проблеми розвитку суспільства: соціально-гуманітарний вимір: зб. наук. праць. Черкаси: Черкаський національний ун-т імені Богдана Хмельницького,2007. С. 132–138.
Говорун Д. І. Творча уява в естетичній теорії Канта. Вісник Черкаського університету. Серія «Філософія». 2011. Вип. 200. С. 4–10.
Йолон П. Уява. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис, 2002. С. 660.
Йолон П. Уявлення. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис, 2002. С. 660.
Макаренко М. Феномен критичного мислення у контексті філософії для дітей: трансцендентальний вимір. Грані. 2024. T. 27, № 4. С. 59–67. https://doi.org/10.15421/172477
Менцвель А. Антропологічна уява / пер. з пол. О. М. Вознюк. Київ: Юніверс, 2012. 380 с.
Сільченко Т. І. Художня виразність, уява і фантазія як цільові установки розвитку пластики рук у навчальному процесі. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. 2023. № 32. С. 43–49 https://doi.org/10.34026/1997-4264.32.2023.281321
Татаркевич В. Історія шести понять: Мистецтво. Прекрасне. Форма. Творчість. Відтворництво. Естетичне переживання / пер. з пол. В. Корнієнка. Київ: Юніверс, 2001. 368 с.
Ansal V., Shruthi M., Dmello G., et all. (2020). Product Design Using Virtual Reality. International Conference on Computer Networks and Communication technologies. ICCNCT. Vol 44. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-37051-0_104
Hakila J. Colley, A. Yliharju A. (2018). Introducing Virtual Reality Technologies to Design Education, in:International journal of media, technology, and lifelong learning. https://doi.org/10.7577/seminar.2584
Mohamed T. I., Sicklinger A. An integrated curriculum of virtual/augmented reality for multiple design students. Education and Information Technologies. 2022. Vol. 27. P. 11137–11159. https://doi.org/10.1007/s10639-022-11069-6
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
