ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СТИЛІВ ПОЛЬСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРЕНАХ: АСПЕКТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ СПАДЩИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/2220-4555.24.2025.phyl-3

Ключові слова:

збереження культурної спадщини, стилі архітектури, Україна, Польща, архітектурна філософія, відбудова, реставрація

Анотація

Століттями українська та польська історії багато разів перепліталися. Про це свідчить не лише дружба та партнерство народів двох країн, а й архітектурна спадщина, матеріальний слід їхнього спільного минулого. Таке багаторазове переплетення долі є одним із матеріальних проявів цієї історії, а саме архітектурної спадщини. Досвід багатьох країн Європи протягом століть "пройшовся" зміщенням кордонів, де пам'ятки архітектури одночасно змінювали свою філософію та призначення. У мирні часи архітектурна історична спадщина, насамперед, нагадує про спільну історію. У воєнний час вони стають об'єктами спільної турботи. Історична архітектурна спадщина – це не лише туристична пам'ятка, а й метод подання історії минулого, важлива інвестиція для майбутніх поколінь. Метою розвідки є дослідження впливу стилів польської архітектури на українських теренах в аспектах можливості захисту архітектури на прикладах минулого досвіду. Звертаючи увагу на сучасні обставини Польщі та Україні, автори обґрунтовують необхідність збереження  архітектурної спадщини України, яка є самобутньою і зробила свій внесок у світову історію мистецтва. Праця спрямована на розуміння алгоритмів та механізмів збереження архітектурної самобутньої особливої спадщини та її впливу на світову історію. Сьогодні необхідно з наукової точки зору привертати увагу європейської та світової спільноти архітекторів щодо збереження спільної соціально–культурної спадщини. Зазначимо, що факт мультикультурності архітектурної спадщини України тільки підкреслює своєрідність – унікальність її витворів. Збереження архітектурної спадщини потребує комплексного підходу та заснування архітектурних ательє. Звертаючись до багатого досвіду спільного існування та цивілізованих сусідських відносин з архітекторами та культурологами Польщі, розраховуємо на сумісну працю на відбудову та відновлення варварським руйнаціям в часи півномаштабного вторгнення. Руйнування та знецінення української архітектури є неприпустимими фактом сучасного варварства. Тому, після перемоги постане завдання, яке є запрошенням до відкритої дискусії: чи відтворювати, і наскільки подібним до того, що було раніше; будувати нові міста, використовуючи можливості, які ми матимемо.

Посилання

Гольд O., Васалатій M. Філософія архітектури України: історико–соціальний аспект. ПЕРСПЕКТИВИ: соціально-політичний журнал. 2024. № 3. DOI https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2024.3.20. С. 167 –173

Ідея почати реконструкцію Варшави під час війни виявилася вдалою : Архітектор про те, як Друга світова зробила польську столицю кращою (2022) – https://birdinflight.com/architectura-uk/20220411-grzegorz-piatek.html (дата звернення: 12.10.2025).

Плешкановськa А. М., Савченко О. Д. Eпохи та міста. Вид. 2-е, доповн. Kиїв: Логос,2019. 264 с.

Семчишин М. Тисяча років української культури ((Історичний огляд культурного процесу). Нью-Йорк: Наук. т-во ім. Шевченка,1985. 550 c.

Стасюк І. Як відбудована після Другої світової війни Варшава стала кращою? Польський архітектор Ґжеґож Пйонтек дає поради щодо відновлення українських міст. Available online at – https://hmarochos.kiev.ua/2022/04/13/yak-vidbudovana-pislya-drugoyi-svitovoyi-vijny-varshava-stala-krashhoyu/ (дата звернення: 12.10.2025).

Українське бароко в архітектурі – Available online at : https://www.libr.dp.ua/?do=ukrainica&lng=1&id=40&idg=193(дата звернення: 12.10.2025).

Чижевський Д. Українське літературне бароко: Вибрані праці з давньої літератури. Київ: Обереги, 2003. 576 с.

Цимер А. 10 скарбів польсько-української архітектурної спадщини. 2020. – Available online at: https://culture.pl/ru/stattia/10-skarbiv-polsko-ukrayinskoyi-arkhitekturnoyi-spadshchyny (дата звернення: 12.10.2025).

Які відомі архітектурні споруди України збудували поляки. 2015. Available online : https://24tv.ua/yaki_vidomi_arhitekturni_sporudi_ukrayini_zbuduvali_polyaki_n642005 (дата звернення: 12.10.2025).

Bortolotto, Chiara. Le patrimoine culturel immatériel Enjeu d’une nouvelle catégorie. ISBN électronique: 9782735118182, 2015. p.13. (дата звернення: 12.10.2025).

Florian Мaria-Cristina. WXCA Wins Competition for the Reconstruction of Warsaw's Saxon Palace, a Pre-World War II Landmark. 2023. – Available online at – : https://www.archdaily.com/1008942/wxca-wins-competition-for-the-reconstruction (дата звернення: 12.10.2025).

Gliński Mikołaj. Landscape with a Synagogue: The (Un-)Lost Tradition of Polish Synagogue Architecture – Available online at. 2020 : https://culture.pl/pl/artykul/krajobraz-z-synagoga-zagubiona-tradycja-polskiej-architektury (дата звернення: 12.10.2025).

Kostomarov. Księgi rodzaju narodu ukraińskiego, Lviv – K. z 1921 roku

Poulot Dominique. Patrimoine et Modernité, Editions L'Harmattan, ISBN-10: 2738462871. 1998. 320 p.

Restoration and renewal of the cultural decline of Ukraine after the Great war. 2023. - Available online at : https://mitec.ua/restavracziya-ta-vidnovlennya-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny

UNESCO. World Heritage list. 2025. – Available online at: https://whc.unesco.org/pg.cfm?cid=31&l=en&&&mode=table&&order=region (дата звернення: 12.10.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28

Номер

Розділ

ФІЛОСОФСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ