ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРОТВОРЧОСТІ В УКРАЇНОЗНАВСТВІ ТА ПОЛОНІСТИЦІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/2220-4555.24.2025.phyl-1

Ключові слова:

філософія культури, культуротворчість, національний характер, ігровий феномен, Кант, Шіллер, Міцкевич, Шевченко

Анотація

Ідея культуротворчості належить до групи провідних понять в сучасній філософії культури. З самого початку ХІХ століття в багатьох країнах Європи відбувались важливі процеси національно-культурної самоідентифікації. У Польщі та Україні, які перебували в ті часи в колоніальній залежності від Російської імперії, такі процеси проходили багато в чому паралельно та були зумовлені розвитком й поширенням ідей романтизму, найбільш яскравими представниками якого були визнані корифеї: Адам Міцкевич у Польщі і Тарас Шевченко в Україні. Створені ними яскраві художні образи та наступні соціокультурні інтерпретації багато в чому визначали особливості самоідентифікації як польського, так й українського національного характеру. Філософською основою сучасного осмислення процесів культуротворчості слід вважати важливі ідеї І. Канта про роль гри як основи сприйняття та розбудови мистецтва, а також як медіатора між світами необхідності й свободи (об’єктивного і суб’єктивного). Саме під впливом таких ідей кантівської філософії Фрідріх Шіллер обґрунтовував свою концепцію «естетичної діяльності», яка очолює всю ієрархію різновидів діяльності людини, постає ігровою за своєю сутністю та завжди лежить в основі процесів культуротворення. Також важливими були ідеї кордоцентризму у філософських пошуках Гьоте, які, у свою чергу, виникли в результаті появи й осмислення відповідних ідей Шіллера та Фіхте. Всі вони суттєво вплинули на характер і розвиток романтизму. Важливою методологічною основою сучасного розуміння проблематики культуротворення залишається класична лудологічна концепція Хьойзінги з врахуванням пізніших доробок та уточнень Гадамера.

Посилання

Білик О. Міф і філософія. Харків: Тов. «Едена», 2010. 188 с.

Білик Я.М. Дослідження ігрового феномену в культурі. Харків: Константа, 1998. 144 с.

Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. Київ: Юніверс, 2001. 288с.

Гадамер Г.-Г. Істина і метод. Т.1: Герменевтика І: Основи філософської герменевтики. Київ: Юніверс, 2000. 464 с.

Гадамер Г.-Г. Істина і метод. Т.2: Герменевтика ІІ: Доповнення. Київ: Юніверс, 2000. 478 с.

Камю А. Вибрані твори. Київ: Дніпро, 1991. 655 с.

Кант І. Критика практичного розуму. Київ: Юніверс, 2004. 240 с.

Кант І. Критика сили судження. Київ: Темпора, 2022. 702 с.

Ортега-і-Гассет Х. Роздуми про Дона Кіхота. Київ: Дух і Літера, 2012. 216 с.

Ортега-і-Гассет Х. Спортивне походження держави. Філософська і соціологічна думка. 1990. № 6. С. 38–47.

Cassirer E. Kant’s Life and Thought. Yale University Press, 1983. 430 p.

Kant I. Krytyka czystego rozumu. Warszawa: Hachette Polska, 2022. 734 s.

Rickert H. Przedmiot poznania. Warszawa: PWN, 2022. 596 s.

Schiller F. Listy o estetycznym wychowaniu czlowieka. Warszawa, 1972. 415s.

Ortega y Gasset J. Uber des Lebens sportlich-festischen Sinn // Jahrbuch des Sports (1955/56). Frankfurt am Mein, 1955. S.7–32.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28

Номер

Розділ

ФІЛОСОФСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ