АСОЦІАТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ У МОВНІЙ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ ТА ПОЛЯКІВ: СВІТ ПІСЛЯ 24.02.2022
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.24.2025.fil-3Ключові слова:
вільний асоціативний експеримент, ядро асоціативного значення, асоціативний словник, мовна свідомість, українці та полякиАнотація
У статті представлено результати українсько-польського асоціативного дослідження, проведеного наприкінці 2022 року після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Переживаючи війну, зазнаємо різних травм – фізичних, психологічних тощо. Людина в таких умовах стає особливо чутливою до слів, а нечіткі межі значень слів можуть викликати непорозуміння. У цьому дослідженні шукаємо відповіді на питання, як війна змінює мовну свідомість, які ключові поняття входять в картину світу обох народів – українського та польського, що є спільним; ілюструємо, як польська картина світу розкривається через призму української, оскільки слова-стимули є ключовими реаліями для української повсякденності в боротьбі з російським агресором.
Основним методом студій виступає вільний асоціативний експеримент. За допомогою попереднього пілотажного опитування виокремили список слів для проведення асоціативного дослідження. Список містив 50 понять: БЕЗПЕКА, ДОНАТ, МИР, МОВА, ПОВІТРЯНА ТРИВОГА, УКРИТТЯ, СВОБОДА тощо. У цій статті проаналізувано отримані асоціативні поля з позиції частотності. Найбільш повторювані реакції формують ядро асоціативного значення. Аналіз асоціативних полів двох груп опитаних показав, що з 50 асоціативних полів 13 мають спільне ядро на такі слова-стимули: ВАЛІЗКА (реакція подорож), ВІЙНА (смерть), ВОЛОНТЕР (допомога), ГАЗ (тепло), ДОНАТ (допомога), ЕКОНОМІЯ (гроші), ЗАГРОЗА, ІНФОРМАЦІЯ, МИР (спокій), СИРЕНА, ФРОНТ, УКРИТТЯ (безпека).
Оскільки психолінгвістичні дані створюються на основі масового, вільного асоціативного експерименту, їх можна розглядати як надійне джерело лінгвістичної, соціологічної та культурної інформації. Зібраний і представлений матеріал має високу наукову цінність, адже демонструє зміни в мовній свідомості у зв’язку з переживанням важкого періоду війни, які закодовані в мовних асоціаціях.
Посилання
Butenko, N. P. (1979). Slovnyk asotsiatyvnykh norm ukrainskoi movy [Dictionary of Associative Norms of the Ukrainian Language]. Lviv: Vydavnyche obiednannia «Vyshcha shkola» [in Ukrainian].
Butenko, N. P. (1989). Slovnyk asotsiatyvnykh oznachen imennykiv v ukrainskii movy [Dictionary of Associative Definitions of Nouns in the Ukrainian Language]. Lviv: Vydavnyche obiednannia «Vyshcha shkola» [in Ukrainian].
Denysevych, O. (2024). Relihiia yak stratehiia podolannia trudnoshchiv ukraintsiamy na pochatku rosiiskoho vtorhnennia v Ukrainu u 2022 rotsi [Religion as a Strategy for Overcoming Difficulties by Ukrainians at the Beginning of the Russian Invasion in Ukraine in 2022]. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh – Sociology: theory, methods, marketing, 4, 85–95 [in Ukrainian].
Denysevych, O. V. (2019). Ukrainskyi asotsiatyvnyi slovnyk reklamnoi leksyky. [Ukrainian Associative Dictionary of Advertising Vocabulary]. Zhytomyr: Zhytomyrskyi derzhavnyi universytet im. Ivana Franka [in Ukrainian].
Dobrodum, O. V., Martyniuk, E. I., & Nykytchenko, O. E. (2024). Komunikatyvni refleksii pid chas viiny: obraz voroha v suchasnykh media [Communicative reflections during war: the image of the enemy in modern media]. Akademichni studii. Seriia «Humanitarni nauky» – Academic Studies. Humanities Series, 3, 65–71 [in Ukrainian].
Zakotiuk, A., & Oksamytna, S. (2024). Osnovni kanaly ta naslidky vplyvu viiny na osvitniu nerivnist u suspilstvi [Main channels and consequences of the impact of war on educational inequality in society]. Naukovi zapysky NaUKMA. Sotsiolohiia – Scientific notes of NaUKMA. Sociology, 7, 70–83 [in Ukrainian].
Kovalevska, T. (2013). Prykladni aspekty ukladannia asotsiatyvnykh slovnykiv [Applied aspects of compiling associative dictionaries]. Ukrainska i slovianska tlumachna i perekladna leksykohrafiia – Ukrainian and Slavic explanatory and translation lexicography, pp. 140–146 [in Ukrainian].
Kovalevska, T., Solohub, H., & Stavchenko, O. (2001). Asotsiatyvnyi slovnyk ukrainskoi reklamnoi leksyky [Associative Dictionary of Ukrainian Advertising Vocabulary]. Odesa: Astroprynt [in Ukrainian].
Kutuza, N. V., & Kovalevska, T. Yu. (2011). Korotkyi asotsiatyvnyi slovnyk reklamnykh slohaniv [Short associative Dictionary of advertising slogans]. Odessa: Astroprynt [in Ukrainian].
Martinek, S. (2008). Ukrainskyi asotsiatyvnyi slovnyk [Ukrainian associative dictionary]. (Vols. 1–2). Lviv: PAIS [in Ukrainian].
Movchun, L. (2017). Slovnyk rymovykh asotsiatsii [Dictionary of rhyming associations]. Leksykohrafichnyi biuleten – Lexicographic bulletin. Kyiv: In-t ukrainskoi movy NAN Ukrainy, issue 26, pp. 100–117 [in Ukrainian].
Nakhlik, O. S. (2024). Polska retseptsiia «Slovnyka viiny» Ostapa Slyvynskoho [Polish reception of the dictionary of war by Ostap Slivinsky]. Kyivski polonistychni studii – Kyiv Polish Studies Studios, pp. 442–259 [in Ukrainian].
Nesterchuk, O. H. (2019). Asotsiatyvnyi slovnyk vlasnykh osobovykh imen [Associative Dictionary of proper personal names]. Lutsk [in Ukrainian].
Pukhonska, O. (2023). Literaturna refleksiia viiny: vid afektyvnoi do ratsionalnoi [Literary reflection of war: from affective to rational]. Slavia Orientalis. Vol. LXXII, nr 4, pp. 799–815 [in Ukrainian].
Saveliuk, N. M. (2022). Perezhyvannia stresu v umovakh viiny: dosvid ukrainskoho studentstva [Experiencing stress in war conditions: the experience of Ukrainian students]. Psykholohiia: realnist i perspektyvy: zb nauk. pr. RDHU – Psychology: reality and prospects: collection of scientific works of the RDHU, issue 18, pp. 141–152 [in Ukrainian].
Slovnyk viiny [The Dictionary of War] (2023) / arranged by O. Slyvynskyi. Kyiv [in Ukrainian].
Denysevych, O., & Dubrow, JK. (2024). Emotions, Religious Faith, and Coping Strategies of Ukrainians at the Beginning of the 2022 Russo-Ukraine War: A Qualitative Study. Relig Health, рp. 1934–1953 [in English].
Gawarkiewicz, R., Pietrzyk, I., & Rodziewicz, B. (2008). Polski słownik z suplementem [Polish dictionary with supplement]. Szczecin: Print Group [in Polish].
Gawarkiewicz, R. (2024). Polski słownik asocjacyjny: dwie dekady [Polish associative dictionary: two decades]. (Vol. 1). Szczecin: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego [in Polish].
Kurcz, I. (1967). Polskie normy powszechności skojarzeń swobodnych na 100 słów z listy Kent-Rosanoffa [Polish standards for the universality of free associations per 100 words from the Kent-Rosanoff list]. Studie psychologicke – Psychological studies. (Vol. 8), (pp. 122–255). Warszawa [in Polish].
Lebda, R. (2006). Słownik polskich i serbskich asocjacji jako kulturowy obraz świata [Dictionary of polish and Serbian associations as a cultural picture of the world]. Kraków [in Polish and Serbian].
Orzechowska, J. (2018). Słownik asocjacyjny jako narzędzie przygotowania komentarza lingwokulturologicznego [The associative dictionary as a tool for the preparation of linguistic and cultural commentary]. Acta Polono-Ruthenica, 1(XX), 229–236 [in Polish].
Rodziewicz, B. (2024). Polski słownik asocjacyjny: dwie dekady [Polish associative dictionary: two decades]. (Vol. 2). Szczecin: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
