ОСНОВИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА В УМОВАХ ПОЛІСЬКОГО РЕГІОНУ
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.23.2025.ped-2Ключові слова:
полікультурна підготовка, Поліський регіон, вчитель-філолог, педагогічний процес, етнокультурна підготовка, дослідницька спрямованість, польське шкільництво, чеське шкільництво, освітньо-виховні системи ПоліссяАнотація
У статті розглянуто проблему полікультурної підготовки майбутнього вчителя-філолога в умовах Поліського регіону, акцентовано увагу на дослідницькій спрямованості змісту полікультурності. Виявлено, що полікультурна підготовка розглядає закономірності розвитку полікультурної освіти як складової загальної освіти, розкриває її роль в подальшому розвитку наукової педагогічної теорії та практики, формує високоосвічених, духовно багатих і морально стійких особистостей, гідних громадян та спеціалістів демократичної європейської держави.
Як одну з складових полікультурної підготовки, автори аналізують етнокультурну підготовку майбутнього вчителя-філолога. Етнокультурна підготовка посідає чільне місце у формуванні науково-практичних педагогічних знань і є актуальною проблемою в розвитку сучасних освітньо-виховних систем України і Полісся зокрема. Звертається увага на те, що етнокультурна підготовка є результативно-діяльнісною характеристикою народознавчої освіти і культивує в особистості українознавче спрямування, забезпечує органічний взаємозв’язок з сучасними принципами педагогічної професійної освіти. В статті також звертається увага на певні напрями етнокультурної підготовки, а саме громадянський, духовно-моральний, етносоціальний, етновалеологічний та фамілістичний.
Автори відмічають. що важливо ще в період навчання у вищому педагогічному закладі освіти навчити здобувачів бачити проблеми полікультурного характеру, аналізувати їх, виділяти провідні ідеї, які лежать в основі пошуку їх розв’язання, розробляти конструктивні схеми і варіанти практичних рішень. Тому в Житомирському державному університеті на базі науково-методичної лабораторії «Освітньо-виховна система Полісся», яка тісно співпрацює з відділом україністики в Оломоуцькому університеті імені Ф.Палацького в Чеській Республіці, системно пропагуються ідеї полікультурної підготовки майбутнього вчителя-філолога на науково-практичних конференціях, семінарах, при стажуванні студентів майбутніх вчителів-філологів, де розглядаються проблеми вивчення національної ідеї в педагогічних здобутках провідних українських вчених, розвиток чеського шкільництва, ідеї етнокультурної підготовки, здійснюється міжнародна співпраця в галузі професійно-педагогічної діяльності з освітніми закладами інших регіонів, зокрема Польщі, національна меншина якої на Житомирщині досить численна, і проблеми польського шкільництва актуальні в процесі полікультурної підготовки майбутніх вчителів-філологів.
Посилання
Березовська О. Актуальність формування міжкультурної компетенції майбутніх вчителів у контексті глобалізації освітнього простору. URL: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/12278/1/Ber–3.pdf (Дата звернення: 21.03.2025).
Березюк О. Формування полікультурної компетентності майбутніх фахівців у сучасному освітньому просторі. Формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців: зб. наук. праць / за ред. О. С. Березюк, О. М. Власенко. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка. 2013. С. 10–20
Волик Л. В. Полікультурний світогляд майбутнього вчителя як актуальна проблема сучасної професійної освіти. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2003. № 3. С. 77–85.
Загальна декларація ЮНЕСКО про культурне розмаїття, прийнята ХХХІ сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО. Париж. 2001. URL: https://www.un.org/en/culturaldiversity/unesco-declaration-cultural-diversity (Дата звернення: 21.03.2025).
Кендзьор П. І. Ефективність полікультурного виховання у ЗНЗ за результатами педагогічного експерименту. Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. Серія «Педагогічні науки». 2016. Вип. 4 (86). С. 70–74.
Красовицький М. Ю. Проблеми морального виховання учнів у теорії та практиці вітчизняної та американської педагогіки. Київ: Педагогічна думка. 2004. 288 с.
Лисенко Н. В. Народознавча компетентність дітей та молоді: причини та методи дослідження. Українська педагогіка: зб. наук. праць. Івано-Франківськ. 2007.
Пєсков І. В. Формування полікультурних компетенцій учнів старших класів загальноосвітньої школи. 2009. URL: https://stud.com.ua/98943/pedagogika/polikulturnoyi_kompetentnosti_teoretiko_metodichni_osnovi (Дата звернення: 21.03.2025).
Соколова І. В. Формування полікультурної компетентності у майбутніх вчителів-філологів URL: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/ (Дата звернення: 21.03.2025).
Сорока Г. І. Сучасні виховні системи та технології: навч.-метод. посіб. для керівників шкіл, вчителів, класних керівників, вихователів, слухачів. Харків: ІЛО. 2002. 208 с.
Хрестоматія з української класичної педагогіки: К. Ушинський, С. Русова, А. Макаренко, Г. Ващенко, В. Сухомлинський / уклад. В. П. Кравець, О. І. Мешко. Київ: Грамота. 2008. С. 5–120.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).