Теоретичні та методичні проблеми дослідження новітніх релігійних рухів у польській історіографії
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.23.2025.phyl-4Ключові слова:
методика наукових досліджень, методи навчання, філософські дисципліни, релігієзнавство, філософсько-релігійний зміст, історіософіяАнотація
У статті проаналізовано теоретичні та методичні засади польських досліджень присвячених реформаційним рухам у Східній Європі. Встановлено, що базові наукові дослідження репрезентують праці не лише сучасних учених, а й дореволюційні видання, в яких систематизовано й проаналізовано історико-культурний матеріал на основі оригінальних джерел, великої документальної спадщини. Виявлено вагоме місце у вивченні та систематизації архівних матеріалів належить польським дослідникам ХІХ ст. які не лише здійснили ґрунтовний аналіз попередніх наукових розробок, які містяться в історичних хроніках, а й узагальнили оригінальну літературну спадщину, накопичену реформаційно-протестантським середовищем у польських, литовських й українських землях. Вони детально вивчили й аналізували їх рукописне і друковане значення, джерела науково-освітнього характеру, літературу шкільних і культурних закладів. Автори продовжили пошук документів, здійснивши плідні аналітичні дослідження у релігійно-культурному житті Польщі, Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, що підготували достатню наукову базу для подальших досліджень.Визначено, що сучасну польську історіографію з проблем Реформації та релігійних рухів у Східній Європі представлені працями у яких репрезентовано багатоманітний вимір ренесансно-реформаційного життя в східноєвропейському регіоні, досліджено особливості релігійної й культурно-освітньої діяльності социніанства, його оригінальні літературні пам’ятки. Важливим науковим доробком зазначених авторів є розкриття структурно-типологічних особливостей Ренесансу і Реформації у Речі Посполитій, зокрема й на українських землях. При цьому деякі матеріали присвячені окремим сторінкам історії вільнодумства саме в Україні.Доведено, що в більшості публікацій польської історіографії відсутній спеціальний аналіз вітчизняного релігійного становища, розкриття його особливостей й умов функціонування у релігійно-культурному житті України. Сучасна польська історіографія обмежується вивченням руху польських братів в українських землях і констатацією необхідності дослідження взаємних контактів східнослов’янських релігійних рухів і польсько-литовського аріанства. Встановлено, що й у новітній історіографії, яка звертається до Реформації й релігійно-церковного життя у Східній Європі, Україну продовжують розглядати переважно як найбільш прийнятний ґрунт у поширенні релігійно-раціоналістичних ідей.
Посилання
Брик М. Юрій Немирич на тлі історії України. Losser: Накл. автора, 1974. 89 с.
Bartel O. Z przeszłości Protestantyzmu w Węgrowi. Straźnica Ewangeliczna. Warszawa, 1951. № 1. S. 19–23.
Barycz H. Marcin Krowicki. Z dzijów reformacji w Polsce. Kraków: Polsca Acad. Umiejętn., 1924. 192 s.
Brown J. The Stundists. The story of a Great Religions Revolt. London: J.Clarke&Co, 1893. 80 p.
Bruckner A. Dzieje kultury polskiej. Kraków, 1931. T. 2. 660 s.
Chmaj L. Andrzej Wiszowaty jako działacz i myślicsel religijny. Kraków: Polska Acad. Umiejętn., 1927. 240 s.
Dsedrich H. Siedler Sektierer und Ständigsten. DieEntstehung des russischen Freikirchentums. Berlin: Handbuch, 1989. 197 s.
Heard A. The Russian Church and Russian Dissent. London: J.Clarke&Co, 1887. 306 p.
Janów J. Problem klasyfikacji ewangeliarzy "uczytelnych". Sprawozdania Polskiej akademji umiejętności.Warszawa, 1947. № 8. S. 197–302.
Juszczuk J. O badaniach nad judaizantyzmem. Kwartalic Historyczny.Warszawa, 1969. № 1. S. 141–151.
Kolarz W. Religion in the Soviet Union. London: Macmillan, 1961. 367 p.
Kossowski A. Zarys dzijów protestantyzmu na Wołyniu w XVI-XVII w. Rocznik Wołyński. Równo, 1933. T. 3. S. 247–254.
Kot S. Jerzy Niemirycz. W 300-lecie ugody hadziackiej. Biblioteka Kultury. Paris, 1960. T. 58. 197 s.
Krasiński W. Zarys dziejów powstania i upadku reformacji w Polsce: w 2 t. Warszawa: Nakł. autora, 1903-1904.
Łukaszewicz J. Historya szkół w Koronie i w Wielikim Księstwie Lietewskim: w 2 t. Poznań: Druk. Orendow. na Garbarach, 1849. T.1. 844 s.
Merczyng M. Polscy deisci i wolnomyśliciele za Jagellonów. Warszawa: Druk. Boguslawskiego. 1911. 288 s.
Ogonowski Z. Socynianizm a Oświecenie. Studia nad myslą filosoficzno-religijną arian w Polsce w XVII wieku. Warszawa, 1966. 261 s.
Sochaniewicz K. Materiały Sarniccy i zbór w Mokrem Lipiu. Reformacja w Polsce. Warszawa,1924. T. 2. 361 s.
Tazbir J. Antytrynitaryzm na ziamiach ukraińskich w XVI wieku.Z polskichstudiówsławistycznych. – Ser.4: History of the Seventh International Congress of Slavists. Warszawa: Wyd. Wars. Un-tu, 1973. S. 91–120.
Tazbir J. Panstwo bez stosów. Szkice z dzijów tolerancji w Polsce XVI-XVII w. Warszawa: Panstw. Wyd. Naukowo, 1967. 223 s.
Zurakowski M. Reformierte Ukraine. Wernigerode am Hart: Evangel. Buch., 1937. 163 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).