РИМО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА ЯК СУБ’ЄКТ ВПЛИВУ НА ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ СУЧАСНОЇ ПОЛЬЩІ
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.23.2025.phyl-2Ключові слова:
Римо-Католицька Церква, зовнішня політика, Польща, релігійна дипломатія, церковно-державні відносини, католицизмАнотація
Досліджується роль і механізми впливу Римо-Католицької Церкви на формування та реалізацію зовнішньої політики Польщі від демократичного переходу 1989 року до сьогодення. У сучасній міжнародній системі зростає значення релігійного фактора, що особливо актуалізує вивчення впливу конфесійних інституцій на державну політику. Польща з її понад 95-відсотковим католицьким населенням становить унікальний випадок для аналізу взаємодії релігійних та політичних структур у зовнішньополітичній сфері.
Матеріалом дослідження є конституційно-правові документи, включаючи Конкордат 1993 року, стратегічні документи зовнішньої політики Польщі, статистичні дані Центру дослідження громадської думки (CBOS), програмні документи політичних партій та заяви церковних ієрархів. Методами дослідження є інституційний аналіз церковно-державних відносин, контент-аналіз зовнішньополітичних стратегій, статистичний аналіз соціологічних даних щодо релігійності населення.
У результаті дослідження встановлено структурну амбівалентність церковного впливу: розгалужена система формальних каналів взаємодії поєднується з периферійністю зовнішньополітичних питань у реальному церковно-державному діалозі. Найефективнішим виявився вплив на аксіологічні засади зовнішньої політики через інкорпорацію християнських цінностей у стратегічні документи. Кейс європейської інтеграції демонструє прагматичну адаптивність церкви під тиском геополітичних реалій. Водночас внутрішні секуляризаційні процеси та феномен «картелізації церкви» обмежують її мобілізаційний потенціал і перетворюють з незалежного актора на інструмент легітимації урядових ініціатив. Отже, церква залишається важливим, але поступово втрачаючим вплив суб’єктом формування зовнішньої політики сучасної Польщі.
Посилання
Козловець М. А. Європейська ідентичність: уніфікація чи «єдність в розмаїтті»? Гуманітарний вісник ЗДІА. 2009. Вип. 37. С. 72–86.
Палінчак М. М. Католицький фундаменталізм в сучасній Польщі: політичний аспект. Вісник національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. 2013. № 1(17). С. 48-53. DOI: 10.20535/2308-5053.2013.1(17). 33661.
Палінчак М. М., Андріїв О. Б. Державно-церковні відносини у Республіці Польща в умовах політичних трансформацій. Регіональні студії. 2023. № 34. С. 96-100.
Boguszewski R., Bożewicz M. Family, Religion, Homel and the Traditional Values of Poles in the Process of Transformation. Lubuski Yearbook. 2021. Vol. 46, pt. 2. P. 235–247. DOI: 10.34768/rl.2020.v462.17.
Borowik Irena. The Roman Catholic Church in the Process of Democratic Transformation: The Case of Poland. Social Compass. 2002. Vol. 49, No. 2. Pp. 239-252 DOI: 10.1177/0037768602049002008.
Carty Thomas J. John Kennedy, religion, and foreign policy. The Review of Faith & International Affairs. 2011. Vol. 9, No. 4. Pp. 51–59.
CBOS. Ocena działalności instytucji i organizacji życia politycznego. A Report on the Research Conducted by CBOS, March. Warszawa: CBOS, 1991. Режим доступу: https://www.cbos.pl/SPISKOM.POL/1991/K_071_91.PDF (дата звернення: 22.04.2025).
CBOS. Społeczna ocena działalności głównych instytucji i organizacji. A report on the research conducted by CBOS, February. Warszawa: CBOS, 1993.
CBOS. Zmiany w zakresie podstawowych wskaźników religijności Polaków po śmierci Jana Pawła II. A report on the research conducted by CBOS, February. Warszawa: CBOS, 2015. 14 s. Режим доступу: https://www.cbos.pl/SPISKOM.POL/2015/K_026_15.PDF (дата звернення: 22.04.2025).
Curanović, Alicja. Geopolityka religii w stosunkach polsko-rosyjskich. Geopolityka w stosunkach polsko-rosyjskich / Stanisław Bieleń, Andrzej Skrzypek (ed.). Warszawa: Oficyna Wydawnicza ASPRA-JR, 2012. S. 123–143.
Czaja J. Polish Church and European Integration. Yearbook of Polish European Studies. 1999. No. 3. P. 107-120.
Dudziak J. Konkordat polski z dnia 28 lipca 1993 r. pod obstrzałem zarzutów. Katolicka nauka społeczna wobec wybranych problemów współczesnego świata / T. Homa, M. Majczyna, A. Porębski (red.). Kraków: Wydawnictwo WAM, 1995. 120 s.
Dylematy europejskie. Polska katolicka w chrześcijańskiej Europie. Warszawa: Komitet Wyborczy Prawo i Sprawiedliwość, 2005. S. 40–45. Режим доступу: https://christianitas.org/site_media/content/broszura_katolicka.pdf (дата звернення: 22.04.2025).
Grabowska M. Boskie i cesarskie. O stosunkach między państwem a kościołem (ami). Warszawa: CBOS, 2015. 16 s. (Komunikat z badań; NR 48/2015). Режим доступу: https://cbos.pl/SPISKOM.POL/2015/K_048_15.PDF (дата звернення: 22.04.2025).
Haynes, Jeffrey. Religion and foreign policy. From Bush to Biden: The Changing Dynamics of American Foreign Policy. London: Routledge, 2024. Chapter 23.
Juergensmeyer M. The New Cold War?: Religious Nationalism Confronts the Secular State. Berkeley and Los Angeles: University of California Press, 1994. 292 p. (Comparative Studies in Religion and Society).
Kacperczyk K. Polish Foreign Policy in Light of Strategy towards Non-European Developing Countries. Yearbook of Polish Foreign Policy. 2005. P. 188–197.
Łoziński B. Kościół katolicki w pułapkach czasu wolności. Dziennik. 2008. 7–8 czerwca. S. 12–13.
Macała, Jarosław. Religia w polskich kodach geopolitycznych w latach 1990–2017 na przykładzie informacji ministrów spraw zagranicznych o polityce zagranicznej Rzeczypospolitej Polskiej. Przegląd Religioznawczy. 2017. Vol. 265, No. 3. S. 23–43.
Mead, Walter Russell. God's Country? Foreign Affairs. 2006. Vol. 85, No. 5. Pp. 24–43.
Ministerstwo Spraw Zagranicznych Rzeczypospolitej Polskiej. Strategia polskiej polityki zagranicznej 2017–2021. Warszawa: MSZ, 2017. 31 с. Режим доступу: https://www.gov.pl/attachment/8196524f-687b-40e6-aca8-82c53ff8e6db (дата звернення: 12.04.2025).
Pochyły Piotr. Deklaratywne wyrazy religijności III RP w exposé ministrów spraw zagranicznych. Polityka jako wyraz lub następstwo religijności / Ryszard Michalak (ed.). Zielona Góra: Wydawnictwo Morpho, 2015. S. 401–410.
Skubiś, Ignacy. Kultura życia, kultura śmierci. Niedziela. Tygodnik katolicki. 2010. № 48. Режим доступу: http://niedziela.pl/artykul/93396/nd/Kultura-zycia-kultura-smierci (дата звернення: 22.04.2025).
Warner Carolyn M., Walker Stephen G. Thinking about the Role of Religion in Foreign Policy: A Framework for Analysis. Foreign Policy Analysis. 2011. Vol. 7, No. 1. Pp. 113–135.
Wojtas A. Spadek liczby powołań – wyzwaniem duszpasterskim. Wiadomości KAI. 2009. 21 lutego.
Zuba K. The Political Strategies of the Catholic Church in Poland. Religion, State & Society. 2010. Vol. 38, No. 2. P. 109–128. DOI: 10.1080/09637491003726596.
Żerkowska-Balas, Marta, Lyubashenko, Igor, Kwiatkowska, Agnieszka. Determinanty preferencji wyborczych: Polska w latach 1997–2015. Studia Socjologiczne. 2016. No. 4 (223). S. 69–96. DOI: 10.24425/sts.2016.122336.
Żuk Piotr, Żuk Paweł. Dangerous Liaisons between the Catholic Church and State: the religious and political alliance of the nationalist right with the conservative Church in Poland. Journal of Contemporary Central and Eastern Europe. 2019. Vol. 27, Nos. 2–3. Pp. 191–212. DOI: 10.1080/25739638.2019.1692519.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
