ПОЛЬСЬКА МОВА ЯК СКЛАДОВА В МОВНОМУ ЛАНДШАФТІ МІСТА ТУРКА
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.23.2025.fil-6Ключові слова:
мовний ландшафт, місто Турка Львівської області, символічні написи, двомовність, багатомовністьАнотація
Статтю присвячено аналізу особливостей мовного ландшафту міста Турка Самбірського району Львівської області. Описано факти історії міста, звернено увагу на культурні особливості для розуміння сучасного мовного ландшафту. Зазначено, що географічне положення Турки було сприятливим для розвитку торгівлі в минулому, оскільки через неї проходив торговий шлях із Польщі в Угорщину, а отже й для контактування між представниками різних національностей. Огляд історичних даних дозволив краще зрозуміти та належно оцінити культурне надбання міста, його важливість у відтворенні історичної пам’яті та ідентичності громади.
Наголошено на тому, що місто Турка має своєрідну історію, культуру, яка впродовж століть розвивалася під впливом інших культур. На формування сучасного мовного ландшафту міста в різні історичні періоди впливала польська, німецька та єврейська культури. У 1862 році в місті відкрито державну чотирикласну школу з польською мовою навчання, хоча українське населення за кількістю перевищувало польське. Сьогодні функціонують три заклади загальної середньої освіти та професійний ліцей, у яких навчання проводять державною мовою.
У процесі аналізу мовних знаків виявлено, що в місті Турка домінують одномовні українськомовні написи. Однак у мовному ландшафті населеного пункту зафіксовано й використання інших мов, зокрема польської та англійської. Двомовні українсько-польські написи відображають історичні, культурні та мовні особливості цього регіону. Символічні написи англійською відчиняють двері міста до європейської спільноти. Через жахливі події ХХ століття майже повністю зруйновано синагогу. Написів мовою івриту не збереглося. Німецької мови на символічних написах не виявлено.
Аналіз мовного ландшафту міста Турка дозволяє не лише краще зрозуміти культурну та історичну спадщину регіону, а й відкриває можливості для подальшого дослідження впливу мовного середовища на формування ідентичності та взаєморозуміння між різними культурами.
Посилання
Берегсасі А., Газдаг В., Черничко С. Методика досліджень у сфері мовного ландшафту (на основі міжнародного досвіду). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство) : зб. наук. пр. / гол. ред. Є. Б. Барань. Вінниця: ТОВ «Фірма Планер», 2022. Вип. 35. С. 99–112.
Берегсасі А., Черничко С. Гроші та (мовна) політика. Візуальна конструкція мовної політики на банкнотах на території сучасного Закарпаття. Будапешт–Берегово : Терміні, 2020. 120 с.
Гайда Ю. І. Турка – нова столиця Бойківщини: туристичний путівник. Ужгород : Патент, 2006. 104 с.
Слободян В. Церкви Турківського району. Ілюстрований каталог. Львів, 2003. 200 с.
Сокіл В. В. Писана керниця. Львів : Інститут народознавства НАН України,1994. 206 с.
Юсипович І. Турківщина: за завісою століть. Львів : Край, 1993. 112 c.
Blommaert J. Chronicles of complexity: Ethnography, superdiversity and linguistic landscapes. 2012. 151 p.
Pavlenko A. Language Conflict in Post-Soviet Linguistic Landscapes. Journal of Slavic Linguistics. 2009. 17 (1–2). Рp. 247–274.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).