УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ДІЄСЛІВНИЙ КОНТИНУУМ У ЩОДЕННИКОВОМУ ДИСКУРСІ ХVІІІ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.23.2025.fil-5Ключові слова:
українська мова ХVІІІ ст., щоденниковий дискурс, особові форми дієслів, минулий час, дієслово, українсько-польська мовна традиція, російсько-імперський впливАнотація
У статті досліджено функціонування особових форм дієслів минулого часу в українській мові XVIII століття. Особлива увага зосереджена на «Щоденнику» генерального хорунжого Миколи Ханенка – унікальній пам’ятці приватної писемности, що відображає живе мовлення та повсякденні реалії того часу. Автори обґрунтовують важливість щоденникових записів як цінного лінгвістичного джерела, яке дає змогу виявити архаїчні форми, вплив інших мов та наявність паралельних граматичних конструкцій, що свідчать про перехідний характер мови XVIII століття. Важливою частиною дослідження є критичний перегляд попередніх тверджень про російськомовність «Щоденника» М. Ханенка. Автори аргументують, що значна частина українських мовних рис могла бути нівельована та «підігнана» під російську мову середини – кінця ХІХ століття під час підготовки тексту до друку, що може підтвердити порівняльний аналіз публікацій щоденникових записів різних років і видань. У статті акцентовано на подвійному впливі на українську мову XVIII століття: з одного боку, ще потужної українсько-польської традиції використання форм минулого часу, яка мала спільні риси з іншими слов’янськими мовами; з іншого – переведення українських лівобережних канцелярій на російсько-імперський діловий стандарт. Цей вплив, що супроводжувався політичним тиском і спробами вилучити українську мову з єдиного «східнослов’янського» ареалу, призвів до поступового знищення спільних рис і таврування деяких форм як «пережиткових». На основі докладного аналізу «Щоденника» М. Ханенка визначено кількісні дані та наведено контекстні приклади вживання особових форм минулого часу (1-ої ос. одн.: -емъ, -омъ; 2-ої ос. одн.: -есь; 3-ої ос. одн.: -лъ; 1-ої ос. множ.: -смо, -сьмо, -сьмося). Виявлено, що, попри жанрову специфіку щоденника, яка передбачає домінування однини, у записах М. Ханенка переважають форми множини, які автор використав виключно для позначення дій, виконаних кількома особами. Суттєвим є спостереження, що останнє зафіксоване вживання таких форм у щоденникових записах датоване 1743 роком, що може свідчити про їхній поступовий вихід із писемної практики під впливом соціополітичних чинників – імперської мовної політики на зближення української мови з російською, тоді як форму 3-ої ос. одн. чол. р. востаннє зафіксовано 1749 р.
Посилання
Бевзенко С. П. Історична морфологія української мови : нариси із словозміни та словотвору. Ужгород : Закарпат. обл. вид-во, 1960. 416 с.
Білих О. П. Словозміна в церковнослов’янській мові української редакції (кінець XVI – XVII ст.). Кіровоград : ФОП Александрова М. В., 2016. 328 с.
Бодянскій О. Діаріушъ или Журналъ, то есть повседневная записка. URL: http://litopys.org.ua/ (дата звернення: 12.03.2025).
Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов / відп. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наук. думка, 1966. 596 с.
Горобець В. Й. Від упорядника. Ділова документація Гетьманщини XVIII ст. : збірник документів / упорядн., авт. передм. та комент. В. Й. Горобець. Київ : Наук. думка, 1993. С. 23–32.
Денисюк В. Лексикон щоденникових записів Миколи Ханенка. Мовознавча комісія НТШ. З історії людей та ідей / відп. ред. Г. Дидик-Меуш. Львів, 2023. С. 121–144.
Денисюк В. Субстантивати як результат когніції людини (на матеріалі «Щоденника» генерального хорунжого Миколи Ханенка). Людина в мові і тексті : колективна монографія / за заг. ред. О. Ю. Зелінської. Умань : Видавець «Сочінський М. М.», 2020. С. 165–236.
Денисюк В. В. Онімна периферія щоденникового дискурсу української мови першої половини ХVІІІ ст. Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae. 2023. Vol. 68, Issue 1–2. Pp. 59–72.
Денисюк В. В. Фразеологія щоденникового дискурсу української мови першої половини ХVІІІ ст. Мовознавчий вісник : зб. наук. праць. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2021. Вип. 30. С. 14–23.
Денисюк В. В. Щоденникові записи як джерело поповнення алкономінацій в українській мові. Мовна особистість: лінгвістика і лінгводидактика. Київ – Черкаси : ФОП Гордієнко Є. І., 2020. Вип. V. С. 111–115.
Денисюк В. В., Зелінська О. Ю. Синтаксис нумератива у щоденниковому дискурсі української мови початку ХVІІІ ст. Dynamics of the development of world science. Abstracts of the 8th International scientific and practical conference. Vancouver, Canada. 2020. Pp. 437–446.
Дневникъ Николая Даниловича Ханенка. Черниговскія епархіальныя извѣстія. 1866. № 3. С. 81–96.
Дневникъ генеральнаго хоружаго Николая Ханенка. 1727–1753 г. Кіевъ : Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, 1884. 584 с.
Дневникъ Николая Ханенко (1719–1723 и 1754 г.). Киевская старина. 1896. Т. LIV. № 8. С. 151–196.
Історична граматика української мови : навч. посіб. для студ. філол. ф-тів ун-тів і пед. ін-тів / М. А. Жовтобрюх, О. Т. Волох, С. П. Самійленко, І. І. Слинько. Київ : Вища школа, 1980. 319 с.
Історична граматика української мови : підруч. для студ. мовно-літературних. ф-тів пед. ін-тів / О. П. Безпалько, М. К. Бойчук, М. А. Жовтобрюх, І. Й. Тараненко та ін. Київ : Рад. школа, 1957. 474 с.
Історія української мови. Морфологія / М. А. Жовтобрюх, А. П. Грищенко, Т. Б. Лукінова, В. В. Німчук, В. М. Русанівський, С. П. Самійленко та ін. Київ : Наук. думка, 1978. 539 с.
Кононенко І. Українська та польська мови: контрастивне дослідження = Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. 808 c.
Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст. : збірник актових документів / відп. ред. І. П. Чепіга. Київ : Наук. думка, 1986. 221 с.
Маштабей О. М. «Актові книги Полтавського городового уряду» як джерело для історичного вивчення полтавсько-київського діалекту (дієслівні форми) : монографія / упоряд.: В. В. Лєснова, А. О. Найрулін, І. О. Ніколаєнко ; заг. ред. К. Д. Глуховцевої. Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. 244 с.
Павленко Л. Історична граматика української мови : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. 208 с.
Передрієнко В. А. Мова староукраїнських епістолярних пам’яток XVIII ст. Жанри і стилі в історії української літературної мови / відп. ред. С. Я. Єрмоленко. Київ : Наук. думка, 1989. С. 93–130.
Полное собраніе законовъ Россійской имперіи, съ 1649 года. Санкт-Петербургъ, 1830. Т. VІІІ–ІХ.
Примушко Н. Форми минулого часу в пам’ятках Середньої Наддніпрянщини. Волинь–Житомирщина. 2010. № 22 (1). С. 133–145.
Русанівський В. М. Структура українського дієслова. Київ : Наук. думка, 1971. 315 с.
Шевельов Ю. Історична фонологія української мови / пер. з англ. С. Вакуленко, А. Даниленко. Харків : Акта, 2002. XII, 1054 c.
Długosz-Kurczabowa K., Dubisz S. Gramatyka historyczna języka polskiego. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2006. 580 s.
Łesiuk M. Gramatyczna kategoria czasu w języku polskim i ukraińskim w ujęciu diachronicznym. Poradnik językowy. 2022. № 1. S. 50–70.
Rospond S. Gramatyka historyczna języka polskiego z ćwiczeniami. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2005. 224 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).