ВОКАТИВ ЯК ІНДИКАТОР ПОЗИТИВНОЇ ВВІЧЛИВОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ПОЛЬСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)

Автор(и)

  • Алла Болотнікова Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Україна https://orcid.org/0000-0003-4781-7475

DOI:

https://doi.org/10.35433/2220-4555.23.2025.fil-3

Ключові слова:

вокатив, індикатор, інтенсифікатор, антропоніми, партикулятиви, позитивна ввічливість, комунікативні партнери

Анотація

У статті проаналізовано прагматичні характеристики вокатива з погляду позитивної ввічливості в польській та українській комунікативних культурах. Поділяючи думку більшості дослідників, що кличний відмінок репрезентує значення привернення й підтримання уваги, дослідниця акцентувала увагу на здатності комунікативних партнерів за допомогою вокатива керувати процесом інтеракції, використовуючи прагматичну стратегію впливу на емоційний стан адресата. Пояснено вживання вокатива, з погляду реалізації стратегії позитивної ввічливості, а також відповідних пресупозицій. Доведено, що кличний відмінок є одним із маркерів репрезентації мовця через значення емоційності, доброзичливості, поваги, щирості, іноді інтимності. Авторка наголошує, що вокатив демінутивів модифікує комунікативні стосунки співрозмовників у бік ефективнішого спілкування шляхом демонстрування позитивного й доброзичливого ставлення до адресата. Мовець дбає про психологічну близькість із реципієнтом, який, відчуваючи, що адресат його шанує, є відкритий до діалогу, охочий до співпраці й порозуміння. Кличний відмінок маркує залучення адресата в персональну сферу адресанта. Наголошено, що існує чітка кореляція між уживанням кличного відмінка й зверненням до тієї ж особи. Вокатив впливає на комунікативний процес, а його вживання реалізовує прагматичну стратегію впливу на адресата, скорочуючи соціальну та персональну дистанції. Комунікативно-прагматична стратегія кличного відмінка реалізується через планування співрозмовниками своєї поведінки, яка спрямована передовсім на реципієнта через окреслення його соціальної ролі й репрезентацію взаємин між інтерактантами. Кличний відмінок, репрезентуючи значення привернення й підтримання уваги як первинних категорійних ознак, вирізняється з-поміж інших прагмем ввічливості, значення яких посилюють різноманітні інтенсифікатори, зокрема суфікси, присвійні займенники, поширювачі, повтори, інверсія тощо.

Посилання

Баландіна Н. Ф. Функції і значення чеських прагматичних кліше в комунікативному контексті : монографія. Київ : АСМІ, 2002. 332 с.

Болотнікова А. П. Кличний відмінок як індикатор категорії ввічливості в українській мові. Sciences of Europe. 2016. Vol. 2. № 3 (3). C. 51–56.

Вихованець І. Р. Система відмінків української мови. Київ : Наукова думка, 1987. 231 с.

Журавльова Н. М. Поетика української епістолярної ввічливості ХІХ – початку ХХ століття. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2012. 548 с.

Костусяк Н. М. Структура міжрівневих категорій сучасної української мови : монографія. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 452 с.

Скаб М. С. Граматика апеляції в українській мові. Чернівці : Місто, 2002. 272 с.

Телеки М. М., Шинкарук В. Д. Соціальні категорії модусу в текстах епістолярного жанру. Київ : Видавництво МДГУ імені Петра Могили, 2007. 176 с.

Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. Київ : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 398 с.

Marcjanik M. Grzeczność w komunikacji językowej. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007. 166 s.

Pławecka A. Współczesne funkcje wołacza. Studia Językoznawcze. Synchroniczne i diachroniczne aspekty badań polszczyzny, 20, 2021. S. 129–146.

Wierzbicka А. Język – umysł – kultura / pod red. Jerzego Bartmińskiego. Warszawa : PWN, 1999. 593 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-27

Номер

Розділ

ФІЛОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ