ІСТОРІЯ ТА ЕТНОГРАФІЯ В ЛІТЕРАТУРНІЙ СПАДЩИНІ МІХАЛА ГРАБОВСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.23.2025.fil-1Ключові слова:
історичний контекст, соціально-етнографічні дослідження, літературний твір, романтизм, відтворення автентичної культуриАнотація
У цій розвідці проаналізовано твори польського критика, письменника та громадського діяча ХІХ століття Міхала Грабовського. Зокрема в статті розглянуто повісті «Пан Канівський староста», «Пан староста Закшевскі», «Коліївщина і степи», оповідання «Заметіль у степах», літературно-критична праця «Література і критика», а також етнографічне дослідження «Україна давня і теперішня». Його прозові твори відзначаються глибоким інтересом до історії, культури, побуту, фольклору та соціальних процесів на тогочасних польських і українських землях. У повісті «Коліївщина і степи» М. Грабовський звернувся до подій Коліївщини 1768 року, а саме гайдамацького повстання проти польської шляхти та уніатської церкви на Правобережній Україні. Тут є описи степів; пісні та думи, які супроводжують вчинки героїв і події, підкреслюючи їхній зв’язок із народною традицією; побут селян і козаків – їхні традиції, вірування, спосіб життя. В оповіданні «Заметіль у степах» акцент зроблено на житті окремих особистостей (козаків, селян, мандрівників), які стикаються з жорстокістю природи й історичними обставинами. З етнографічних мотивів представлено степовий простір як символ свободи й смертельної небезпеки; завірюху (заметіль) як ознаку хаосу, що загрожує людині; козацький побут (традиції, звичаї, вірування). У повісті «Пан Канівський староста» висвітлено конфлікти між представником влади та українським населенням, яке не бажало терпіти несправедливості та свавілля. А в праці «Пан староста Закшевскі» Грабовський описав традиції, звичаї, важке економічне становище селян, конфлікт між католиками та православними, «уніятизацію» релігії; відтворено українську мову. Етнографічний твір «Україна давня і теперішня» є важливим джерелом для вивчення історії та етнографії України, де Грабовський аналізував історію України з часів Київської Русі, козацтва та Гетьманщини. Він згадував Хмельниччину, Руїну, Коліївщину та оцінював роль козацтва як захисників української ідентичності. Проте найбільш детально козацька тематика проаналізована митцем у «Літературі і критиці».
Визначальними критеріями стосовно художнього твору для критика Міхала Грабовського були спорідненість із народною творчістю, відтворення автентичного історичного тла, досконала поетична форма тексту.
Посилання
Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-18059 (дата звернення: 24.04.2025).
Grabowski M. Literatura i krytyka: Pisma M. Grabowskiego. Wilno : Nakładem Teofila Glückberga, 1837. Т. 1. 138 s.
Grabowski M. Pan starosta Zakrzewski. Kijów, 1860. 157 s.
Grabowski M. Ukraina dawna i teraźniejsza. T. 1: O zabytkach najgłębszej starożytności. Kijόw, 1850. 175 s.
Tarsza E. Koliszczyzna i stepy. Wilno : Nakład i druk T. Glücksberga, 1838. 155 s.
Tarsza E. Pan starosta Kaniowski. Warszawa, 1856. 179 s.
Tarsza E. Zamieć w stepach. Petersburg : Druk Jozafata Ohryzki, 1862. 150 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).