Розвиток критичного мислення як засобу формування мовленнєвих умінь та навичок

Анотація

У статті розглянуто проблему розвитку критичного мислення як засобу формування мовленнєвих умінь і навичок в умовах оволодіння українською та польською мовами в загальноосвітніх навчальних закладах України. Автори визначили, що серед основних завдань компетентнісного підходу до вивчення мов важливе значення має формування мовленнєвої компетентності на основі критичного мислення. Розвивати критичне мислення важливо як з погляду сприймання чужого мовлення (наприклад, аудіювання), так і на етапі створення власного тексту (зокрема, написання переказів і творів). Іншомовна освіта (наприклад, вивчення польської мови) ставить за мету навчити учнів сприймати інформацію, висловлену іноземною мовою під час безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, а також критично аналізувати почуте. Незважаючи на різні методичні підходи до вивчення української та польської мов, завдання розвитку мовлення на основі критичного аналізу залишається однаковим. Критичне мислення залучаємо на етапі визначення проблеми, ухвалення рішення, висунення аргументів, у процесі висловлення думки. У статті проаналізовано методи роботи критичного мислення («Ментальну карту», «Карусель», «Ромашку Блума» тощо), акцентовано увагу на виборі методів і прийомів для формування комунікативної компетентності. У статті зроблено висновок про необхідність застосування в практиці роботи вчителів української та польської мов більшої кількості завдань з розвитку мовлення, розроблених на основі критичного мислення, що значно підвищить рівень володіння мовою та позитивно вплине на здібності учнів до осмисленого сприймання нового матеріалу. Іншомовна освіта ставить за мету навчити учнів сприймати інформацію, висловлену іноземною мовою під час безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, а також критично аналізувати почуте. Лише добре розвинене критичне мислення зможе забезпечити вибір учнем корисної інформації на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти, у якій реалізовується принцип дитиноцентризму.