Розвиток критичного мислення як засобу формування мовленнєвих умінь та навичок
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.22.2024.ped-7Ключові слова:
критичне мислення; розвиток мовлення; формування мовленнєвих умінь та навичок; методика навчання польської мови; методика навчання української мови; компетентнісно орієнтована методика навчання мови; методи навчанняАнотація
У статті розглянуто проблему розвитку критичного мислення як засобу формування мовленнєвих умінь і навичок в умовах оволодіння українською та польською мовами в загальноосвітніх навчальних закладах України. Автори визначили, що серед основних завдань компетентнісного підходу до вивчення мов важливе значення має формування мовленнєвої компетентності на основі критичного мислення. Розвивати критичне мислення важливо як з погляду сприймання чужого мовлення (наприклад, аудіювання), так і на етапі створення власного тексту (зокрема, написання переказів і творів). Іншомовна освіта (наприклад, вивчення польської мови) ставить за мету навчити учнів сприймати інформацію, висловлену іноземною мовою під час безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, а також критично аналізувати почуте. Незважаючи на різні методичні підходи до вивчення української та польської мов, завдання розвитку мовлення на основі критичного аналізу залишається однаковим. Критичне мислення залучаємо на етапі визначення проблеми, ухвалення рішення, висунення аргументів, у процесі висловлення думки. У статті проаналізовано методи роботи критичного мислення («Ментальну карту», «Карусель», «Ромашку Блума» тощо), акцентовано увагу на виборі методів і прийомів для формування комунікативної компетентності. У статті зроблено висновок про необхідність застосування в практиці роботи вчителів української та польської мов більшої кількості завдань з розвитку мовлення, розроблених на основі критичного мислення, що значно підвищить рівень володіння мовою та позитивно вплине на здібності учнів до осмисленого сприймання нового матеріалу. Іншомовна освіта ставить за мету навчити учнів сприймати інформацію, висловлену іноземною мовою під час безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, а також критично аналізувати почуте. Лише добре розвинене критичне мислення зможе забезпечити вибір учнем корисної інформації на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти, у якій реалізовується принцип дитиноцентризму.
Посилання
Гарматій О. Критичне мислення як ключова компетенція медіаграмотності Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту». Київ: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2020. С. 11–17.
Голуб Н. Б., Шелехова Г. Т., Ярмолюк А. В., Новосьолова В. І. Навчання української мови учнів 5 класу на засадах компетентнісного підходу. Посібник. Київ: Видавничий дім «Сам», 2017. 144 с.
Горошкіна О.М. Мета і завдання компетентнісно орієнтованої методики навчання української мови учнів ліцею на рівні стандарту. Концептуальні засади компетентнісного навчання української мови: збірник матеріалів круглого столу, присвяченого пам’яті О. М. Біляєва. Київ: Наук. думка, 2019. С. 24–27.
Гриненко О.М. Технологія розвитку критичного мислення. Посібник. Слов’янськ, 2023. 57 с.
Козаченко О. М. Специфіка викладання і навчання польської мови україномовних мовців. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Випуск 1 (126). Серія: Педагогіка. Одеса. 2019. С. 23–28.
Кроуфорд А., Е. Венди Саул, Метьюз С., Макінстер Дж. Технології розвитку критичного мислення учнів. Переклад публікації проєкта «Читання і письмо для критичного мислення». За заг. ред. О. Пометун. Київ: Плеяди, 2006. 220 с.
Манько Р., Лазірко Н., Думич О. Аудіювання на уроках польської мови в основній школі: теоретичний аспект. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2022. №12-13 (квітень). С. 369–374.
Нова українська школа. Ключові новації в освіті. Новий закон України «Про освіту». https: BOOKLETTE_INFO-ZAKON-2018_PRESS.pdf (mon.gov.ua)
Полонська Т. Критичне мислення як технологія компетентнісно орієнтованого навчання іноземних мов учнів 5-6 класів гімназії. Український педагогічний журнал. 2022. № 1. С. 70–79.
П’ятничка Т.В. Мова, мовлення та мислення: теоретичні та практичні аспекти функціонування. Закарпатські філологічні студії. Випуск 30. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2023. С. 171–176.
Терно С. Критичне мислення – середньовічна відсталість? Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2013. Вип. XXXVII. С. 301–306.
Ходаковська О. Впровадження методів критичного мислення на заняттях з іноземної мови. Поєднання інноваційних і традиційних технологій навчання української та іноземної мов як чинник забезпечення дієвості знань. Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції. Харків: РВВ ХТЕІ КНТЕУ, 2017. С. 355–367.
Чуба О. Формування критичного мислення як психологічно-педагогічна проблема сучасності. Педагогіка і психологія професійної освіти № 3. Київ, 2013. С. 202–208.
Яцимірська М. Мислення – мова – мовлення: когнітивні та психологічні аспекти. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2002. № 453. С. 363–367.
Komorowska H. Sprawdzanie umiejętności w nauce języka obcego. Kontrola. Ocena. Testowanie. Wydawnictwo Edukacyjne Fraszka, Warszawa, 2002.
Rusiecki J. Rozwijanie sprawności słuchania ze zrozumieniem: podstawy teoretyczne i propozycje ćwiczeń. Języki Obce w Szkole. 1993. № (4). S. 296–303.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).