Ідея метемпсихозу у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та Юліуша Словацького
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.22.2024.phyl-3Ключові слова:
метемпсихоз, смерть, народні вірування українців та поляків, релігійні культи слов’ян, європейська інтелігенція ХІХ ст., Тарас Шевченко, Юліуш Словацький, Леся УкраїнкаАнотація
Ідея метемпсихозу стала вагомим чинником формування європейської релігійної світоглядної системи, в основі якої є змога людини змінити хід історії – власної та людства, адже передбачає людську безкінечність. Вона лягла в основу народних релігійних культів і традиційного релігійного світогляду слов’ян, зокрема, поляків та українців і знайшла своє відображення у фольклорі, обрядовості, релігійних звичаях та ритуалах народних вірувань обох народів. У ХІХ ст., а саме в період національного відродження обох народів та становлення нової думки з’являється активне зацікавлення дослідниками народною культурою: фольклором та віруваннями, які знаходять своє відображення в письмових текстах, зокрема й представників творчої інтелігенції – Тараса Шевченка, Юліуша Словацького, Лесі Українки. У їхніх окремих творах крізь призму фольклору мотиви реінкарнації знайшли відлуння в художніх образах, архаїчних символах, народних архетипах тощо. Дослідження спільних елементів традиційної релігійної культури цих народів крізь призму творчості яскравих представників польської та української інтелігенції можуть допомогти виявити кращі практики та сформувати рекомендації для забезпечення ефективної культурної дипломатії.
Посилання
Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2000. С. 126–131
Лаертський. Діоген. Про життя, вчення і вислови знаменитих філософів. Філософська спадщина. Київ: Думка, 1979. С. 307–311.
Маслянка Ю. «Лілля Венеда» Юліуша Словацького: мотиви і образи. Ю. Маслянка. Київські полоністичні студії, 2013. Т. 23. С. 247–249, 255
Матеріали експедиційних досліджень Рівненського фольклорно-етнографічного товариства по Договору з Управлінням у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Рівненської облдержадміністрації № 1. 29.06.98. Фонди Лабораторії поліського фольклору Етнокультурного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді
Матеріали експедиційних досліджень робочої групи по складанню облікової карти «Традиція наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі». № 4 від 28.03.23. Фонди архіву нематеріальної культурної спадщини Рівненської області КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» РОР
Огієнко І. Дохристиянські вірування українського народу. Київ 1992 р. 492 с.
Скрипка Т. Мавка у творчості Івана Франка і Лесі Українки: типологія чи контактні зв’язки? Українське літературознавство. Вип. 50. Львів: Вища школа,1988. С. 60–67
Słowacki J. Balladyna. Режим доступу: https://www.prezydent.pl/aktualnosci/inicjatywy/narodowe-czytanie/2020-balladyna/tekst-utworu
Українка Л. Лісова пісня. Драма-феєрія в 3-х діях. BookChef, 2022. 122 с.
Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. Київ, 2003. Т. 1: Поезія 1837–1847. С. 373–375, 754–756.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).