Антропоніми польського походження на діалектній карті Східного Поділля

Анотація

Статтю присвячено дослідженню семантико-словотвірної структури прізвищ польського походження в говірках Східного Поділля на матеріалі списків прізвищ студентів та викладачів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, які переважно є вихідцями із населених пунктів Вінницької області, півночі Одеської області, західної Черкащини, північно-західної Кіровоградщини, які територіально належать до східноподільських говірок, а також реєстрів телефонних довідників районних центрів і сіл районів – Умані, Тального, Монастирища, Христинівки Черкаської області та Гайсина і Бершаді Вінницької області.
Зауважено, що полонізми в говірках Східного Поділля проявляють активність як основи для утворення прізвищевих назв, що підтверджено їх фонетичною та словотвірною структурами. Зокрема, на польське походження досліджуваних прізвищ вказують такі явища їх фонетичної структури, як відсутність повноголосся на місці давніх сполук -tort-, -tolt-, -tert-, -telt-, звукосполучення приголосних [дж], [дз], звукосполучення приголосних [рж], [кш], [пш], звукосполучення [дл] на місці українського [л]; звукосполучення [ом] у закритому складі, [ф] на місці українського [п], звук [у] на місці етимологічного [о].
Виявлено, що більшість прізвищ утворено морфологічним способом, зокрема суфіксальним, за допомогою поліфункційних формантів -ськ-, -цьк-, -ик-, -ань, формантів із патронімійним значенням -енко, -єнко, -ук, -юк, -евич, -овець, зі значенням посесивності -ов тощо. Найбільш продуктивними в утворенні прізвищ східних подоляків є такі твірні основи польського походження: пан- , мазур-, лех- / лях-, луп-, маця, бриж-, гонт-, стельмах.
Значна частина прізвищ утворена лексико-семантичним способом, зокрема шляхом трансантропонімізації (особова власна назва → прізвище: Войцех, Стефан, Казимір, Лех та ін.) та антропонімізації (загальна назва → прізвище: Брода, Брель, Мандрика, Партика та ін.).
Установлено домінування певних лексико-семантичних груп полонізмів, від яких походять прізвища східних подоляків, зокрема зафіксовано 18 прізвищ, похідних від полонізмів на позначення професій, 16 – від власного імені польського походження, 19 – від апелятивів на позначення рис людини за зовнішніми та внутрішніми ознаками, 27 – від етнонімів, 58 – від апелятивів різних тематичних груп лексики.
Прізвища східних подолян польського походження відзначаються фонетичною варіативністю (Лупа – Луппа, Гловацький – Глевацький, Ободзинський – Ободзінський, Партика – Партека, Стельмах – Штельмах), що часто може бути зумовлено екстралінгвальними чинниками.
Зауважено, що подібні дослідження увиразнюють етнокультурну та полікультурну специфіку антропонімійної системи окремого ареалу зокрема й України взагалі.