Мовні засоби вираження настанов у творах Томаша Млодзяновського

Анотація

Матеріалом дослідження для цієї статті слугували твори польського проповідника епохи Бароко Томаша Млодзяновського. Інтерес до творчості Млодзяновського зумовлено передусім тим, що з його доробком були знайомі українські барокові митці, які, за припущенням дослідників, використовували польські тексти як взірці для побудови власних проповідницьких творів.
У статті описано засоби вираження настанов, повчань про те, як християнин має будувати своє життя, які моральні принципи сповідувати, як правдиво вірити в Бога. У текстах проповідей засвідчено настанови, дотичні до загальних світоглядних позицій людини, її переконань, поглядів, а також настанови, що стосуються конкретних учинків, моделей поведінки.
Для формулювання настанов автор продуктивно використовує директивні висловлювання, у яких послуговується формами дієслів у наказовому способі.
Чимало настанов містять аксіологічну аргументацію, що спонукає адресата зайняти позицію на стороні конкретних цінностей, прийняти поведінку, яка сприятиме посиленню духовності.
Специфічними для релігійного дискурсу є настанови, виражені як звернення до Ісуса Христа, Богородиці. У таких випадках спостерігаємо синкретизацію промовця та адресата в одній особі, яка апелює до найвищих святих осіб, аби допомогли у виконанні настанов.
Досягненню переконувального ефекту сприяють різні мовні прийоми і засоби. Переконувальний вплив посилюють зіставлення, порівняння. Формою втілення настанов є різноманітні сентенції, приповідки, лейтмотиви. Такі вислови є моральними константами, які акумулюють відносно стійкі уявлення про моральні норми й маркують аксіологічні орієнтири.
Настанова може поставати як висновок із повчального прикладу, що розгортається в невелике оповідання. Автор залучає адресатів до розмірковувань, пошуків аргументів, що сприяє спільному формулюванню настанови.