ПОЛОНІЗМИ ТА ЇХНІЙ РЕГУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.21.2023.fil-2Ключові слова:
полонізм, художній текст, регулятивні одиниці, номінативна / регулятивна функція запозиченьАнотація
Стаття є спробою проаналізувати полонізми не лише як традиційні номінативні, але і як регулятивні засоби в структурі художнього тексту, розглянути їх з погляду логіко-інтелектуального, емоційного та оцінного складників. Ідеться про те, що читач легко вирізняє іншомовні елементи, що часто постають сигналами необхідної інформації. За умови правильного розшифрування інформативного коду полонізму, читач адекватно сприймає й глибоко розуміє твір. Переважно українські письменники застосовують полонізми – власні назви, демонструють їх у формулах ввічливості, ремінісценціях, білятекстових конструкціях, передаючи важливу культурну інформацію. З метою посилення регулятивного ефекту полонізмів автори уводять їх до складу художніх засобів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).