Вплив культурно-цивілізаційних векторів "Захід-Схід" на формування та трансформацію української ментальності. Польща & Україна
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.18.2020.phyl-2Анотація
У дослідженні здійснено рефлексію ментального аспекту цивілізаційної приналежності українців, котра визначається не лише географічним розташуванням та історичним досвідом, а й внутрішньою спорідненістю – ціннісним компонентом, співзвучністю ментальних особливостей. Обґрунтовано, що проблема ментальної близькості та цивілізаційної приналежності України є визначальним чинником її зовнішнього курсу. Геополітичне становище України на межі Європи (Заходу) та Азії (Сходу) ускладнює цивілізаційну самоідентифікацію українців. Такі особливості пов’язані, з одного боку, міцними зв’язками з європейськими країнами і фактичною географічною належністю до Європи, а з другого, – близькістю до цивілізації Сходу та тривалим перебуванням під впливом Росії, що зумовило й причетність до азійської цивілізації.
Стаття є частиною дослідження присутніх елементів західної та східної цивілізацій у парадигмі української ментальності.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).