Інституціоналізація руху добровільної абстиненції у католицьких парафіяльних спільнотах Верхньої Сілезії
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.25.2026.phyl-4Ключові слова:
релігійна організація, парафіяльні спільноти, добровільна абстиненція, братства абстинентів, моральна регуляція, соціальна функція релігіїАнотація
У статті проаналізовано ґенезу та розвиток антиалкогольного руху в католицькому середовищі Верхньої Сілезії в середині ХІХ ст. Явище розглядається в контексті глибоких соціально-економічних трансформацій, пов’язаних з індустріалізацією, урбанізацією та появою нових соціальних груп у промисловому регіоні, що швидко розвивається. Показано, що широке споживання алкогольних напоїв було тісно пов’язане зі структурними змінами в традиційному способі життя, міграцією сільського населення до промислових центрів, ослабленням місцевих форм соціальної інтеграції та економічними інтересами, пов’язаними з виробництвом та розповсюдженням алкогольної продукції. Установлено, що відповіддю католицьких релігійних інституцій стало формування масштабного релігійного руху, спрямованого на моральну регуляцію суспільного життя та поширення практики добровільної абстиненції. У межах цього руху використовувалися різні форми релігійної комунікації та пастирської практики, зокрема проповіді, місії та реколекції, колективні молитовні практики та створення парафіяльних братств й асоціацій, орієнтованих на добровільне утримання. Ці форми релігійної діяльності сприяли швидкому поширенню руху серед різних соціальних груп, включаючи працівників промислового сектору. Цей рух приніс відчутні соціальні результати, сприяючи зменшенню пияцтва, покращенню соціальної дисципліни та зміцненню релігійного та морального впливу Церкви. Значення цих ініціатив було визнано як державною, так і церковною владою. Проаналізовано процес інституціоналізації цього руху у формі парафіяльних товариств і братств як механізму релігійної організації населення. Виявлено чинники поступового ослаблення руху, зумовлені економічними інтересами виробництва алкогольної продукції, адміністративним контролем державних структур і політичними трансформаціями середини ХІХ ст. Зроблено висновок, що антиалкогольний рух виконував інтегративну й регулятивну функції, сприяючи формуванню соціальних моделей поведінки.
Посилання
Barczyk P. P. (2012). Kształtowanie się i rozwój masowej akcji antyalkoholowej na Górnym Śląsku. "Nauczyciel i Szkoła". nr 2. S. 79–101 [in Polish].
Czapliński, M. (2002). Dzieje Śląska od 1806 do 1945 roku [History of Silesia from 1806 to 1945]; M. Czapliński (red.), Historia Śląska, Wrocław. S.250–424 [in Polish].
Czapliński, M. (2000). Sytuacja na Śląsku u progu rządów biskupa Melchiora Diepenbrocka [The situation in Silesia at the beginning of the reign of Bishop Melchior Diepenbrock]; M. Kaczmarek, A. Kiełbasa, J. Swastek (red.), Kardynał Melchior von Diepenbrock 1798-1853, Wrocław. S. 23–33 [in Polish].
Dola, K. (1992). Wpływ Kościoła na kulturę życia codziennego Górnośląskiego Okręgu Przemysłowego w drugiej połowie XIX wieku [The influence of the Church on the culture of everyday life in the Upper Silesian Industrial Region in the second half of the 19th century]; J. Wycisło (red.), Ksiądz Jan A. Ficek i Piekary Śląskie w XIX wieku, Katowice. S. 39–52 [in Polish].
Kiełbasa, A. (1995). Biskup Adrian Włodarski 1807–1875 [Bishop Adrian Włodarski 1807–1875]. Trzebnica [in Polish].
Korzeniowska, W. (1993). Codzienność społeczności wsi rejencji opolskiej w aspekcie zachodzących przemian 1815–1914 [Everydaylife of th erural community of the Opoleregionin the context of the changesta kingplacein 1815–1914]. Opole [in Polish].
Lalik, T. (1981). Karczma [Inn]; A. Mączka (red.), Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 r. T. 1, Warszawa. S. 296–298 [in Polish].
Lorinser, C. (1845). Der Sieg über die Brantweinpest in Oberschlesien historisch, medicinisch und mystisch beleuchtet [The victory over the brandy plague in Upper Silesia: historically, medically, and mystically illuminated]. Oppeln [in Germany].
Mandziuk, J. (2019). Biskupi pomocniczy (Archi) diecezji Wrocławskiej [Auxiliary Bishops (Arch) of the Diocese of Wrocław]. Wrocław [in Polish].
Mandziuk, J. (2012–2013). Historia Kościoła katolickiego na Śląsku [History of the Catholic Church in Silesia]. T. III, cz. 1–2, Warszawa [in Polish].
Mandziuk, J. (2016). Postacie Kościoła katolickiego na Śląsku [Figures of the Catholic Church in Silesia]. Warszawa [in Polish].
Mandziuk, J. (2021). Silesia Sacra. Śląscy święci, błogosławieni, słudzy Boży i świątobliwi na przestrzeni wieków [Silesia Sacra. Silesian Saints, Blesseds, Servants of God, and Saints Through the Centuries]. Katowice [in Polish].
Mandziuk, J. (2018). Żydzi na Śląsku na przestrzeni wieków [Jews in Silesia over the centuries]. „Fides, Ratio et Patria. Studia Toruńskie”. 8, S. 261–284 [in Polish].
Maroń, F. (1974). Proces kształtowania wschodniej granicy biskupstwa wrocławskiego na tle wydarzeń politycznych przełomu XVIII/XIX wieku [The process of shaping the eastern border of the Wrocław bishopric against the background of political events at the turn of the 18th and 19th centuries]. „Śląskie Studia Historyczno-Teologiczne”, 4. S. 187–248 [in Polish].
Myszor, J. (1991). Duszpasterstwo parafialne na Górnym Śląsku w latach 1821–1914 [Parish ministry in Upper Silesia in the years 1821–1914]. Katowice [in Polish].
Myszor, J. (1981). Ruch trzeźwości na Górnym Śląsku w latach 1844–1914 [The temperance movement in Upper Silesia in 1844–1914]. „Śląskie Studia Historyczno-Teologiczne”, 14, S. 219–236 [in Polish].
Myszor, J. (1978). Życie religijno-moralne w dekanacie pszczyńskim – w końcu XIX i na początku XX wieku [Religious and moral life in the Pszczyna deanery – at the end of the 19th and beginning of the 20th century]. „Śląskie Studia Historyczno-Teologiczne”, 11. S. 265–283 [in Polish].
Neumann, S. (1984). Zur Statistik der Juden in Preussen von 1816–1880 [Statistics on Jews in Prussia from 1816–1880]. Berlin [inGermany].
Pater, M. (1996). Brzozowski Antoni Stefan [Brzozowski Antoni Stefan]; M. Pater (red.), Słownik biograficzny katolickiego duchowieństwa śląskiego XIX i XX wieku. Katowice. S. 58–59 [in Polish].
Pater, M. (1996). Equart Karol Józef [Equart Charles Joseph]; M. Pater (red.), Słownik biograficzny katolickiego duchowieństwa śląskiego XIX i XX wieku, Katowice. S. 98 [in Polish].
Popiołek K. (1972). Historia Śląska o pradziejów do 1945 roku. Katowice. [in Polish].
Pressfreund, K (1873). Życiorys ś. P. księdza Jana Alojzego Ficka Kanonika Honorowego Oficjała Biskupiego, Dziekana i Proboszcza Piekarskiego, Niemieckie Piekary [in Polish].
Prus, K. (1914). O walce z pijaństwem na Śląsku Górnym za czasów księdza Ficka [About the fight against drunkenness in Upper Silesia during the times of Father Fick]. Zarys historyczny. Bytom [in Polish].
Schummel, J. G. (1957). Reise durch Schlesien im Juli und August 1891 [Reise durch Schlesien im Juli und August 1891]; W. Długoborski, K. Popiołek (red.), Śląsk w pierwszej połowie XIX w.. Wybór źródeł, t. 1, Wrocław [in Polish].
Sławik, B. (1938). Towarzystwo Trzeźwości na Górnym Śląsku w latach 1848–1851 [The Temperance Society in Upper Silesia in 1848–1851]. Kraków [in Polish].
Sputek, C.,Sroka, I. (1992). Ks. Jan Alojzy Ficek – inicjator akcji trzeźwościowej na Górnym Śląsku [Father Jan Alojzy Ficek – initiator of the sobriety campaign in Upper Silesia]; J. Wycisło (red.), Ksiądz Jan A. Ficek i Piekary Śląskie w XIX wieku. Katowice. S. 82–95 [in Polish].
Sukiennik, E. (2010). Prasa katolicka na Górnym Śląsku w służbie krucjaty trzeźwości w połowie XIX wieku [The Catholic Press in Upper Silesia in the Service of the Temperance Crusade in the Mid-19th Century]. „Saeculum Christianum”, 17: 2010, nr 2, S. 165–179 [in Polish].
Szteinke, J. (1994). Antoni Brzozowski (1805–1890) [Antoni Brzozowski (1805–1890)]; M. P. Romaniuk (red.), Sylwetki najwybitniejszych działaczy trzeźwościowych XIX i XX wieku, Warszawa, S. 61–70 [in Polish].
Targ, A. (1996). Duszpasterska i dobroczynna działalność duchowieństwa w okresie klęsk żywiołowych na Górnym Śląsku [Pastoral and charitable activities of the clergy during natural disasters in Upper Silesia]. „Nasza Przeszłość”, 24. S. 80–97 [in Polish].
Tokarz, W. (2019). Pijaństwo w Polsce w czasach saskich i walka z nim duchowieństwa katolickiego [Drunkenness in Poland during the Saxon Era and the Catholic Clergy's Struggle against It]. Wrocław [in Polish].
Wallis, S. (1931). Życie religijne powiatu [Religious life of the district]; R. Szaliński (red.), Powiat Świętochłowick. Katowice [in Polish].
Wiatrowski, L. (1969). Browarnictwo i gorzelnictwo w księstwie pszczyńskim w XVIII i na początku XIX w. [Brewing and distilling in the Duchy of Pszczyna in the 18th and early 19th centuries]. „Acta Universitatis Wratislaviensis. Historia”, 15. S. 76–102 [in Polish].
Wycisło, J. (1996). Józef Szafranek. Ksiądz, pedagog, działacz narodowy, krzewiciel kultury i oświaty (1807–1874) [Józef Szafranek. Priest, educator, national activist, promoter of culture and education (1807–1874)]. Katowice [in Polish].
Wycisło, J. (1992). Ks. Jan Alojzy Ficek. Zarys działalności religijno-społecznej [Father Jan Alojzy Ficek. Outline of Religious and Social Activities]. Katowice [in Polish].
Wycisło, J. (1992). Piekary jako centrum katolicyzmu społecznego na Górnym Śląsku w XIX w. [Piekary as the center of social Catholicism in Upper Silesia in the 19th century]; J. Wycisło (red.), Ks. Jan Alojzy Ficek i Piekary Śląskie w XIX wieku, Katowice. S. 152–153 [in Polish].
Wycisło, J. (2008). Z historii sanktuarium i Piekar pod Bytomiem [From the history of the sanctuary and Piekary near Bytom]. Katowice [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
