Зміни в сприйнятті поляків і росіян в українському коміксі
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.25.2026.fil-6Ключові слова:
український комікс, образ поляка, образ росіянина, національна ідентичність, колективна пам’ять, російський імперіалізм, польсько-українські відносини, козацтво, шляхта, воєнна сатира, історична травма, українська попкультура, війна в УкраїніАнотація
У тексті проаналізовано способи репрезентації поляків і росіян у сучасному українському коміксі, а також продемонстровано, як медіа бере участь у конструюванні колективної пам’яті, національної ідентичності та геополітичних наративів. Сучасний український комікс усе частіше виконує не лише розважальну, а й інтерпретаційну та мнемонічну функції, поєднуючи історію, символіку та досвід війни з рефлексією над відносинами України із сусідніми державами. Робота ґрунтується на інтердисциплінарній методології, що охоплює семіотичний аналіз, студії пам’яті, деколоніальну перспективу, а також компаративний та іконографічний аналіз. Це дає змогу дослідити взаємодію образу й тексту, способи візуалізації травми та символи, які визначають культурну приналежність персонажів. Дослідницький матеріал становлять, зокрема, комікси «Джихад», «Максим Оса», «Даогопак», «Вдовичка», «Воля» та антологія «Перемога». Аналіз свідчить про виразну асиметрію в репрезентації поляків та росіян. Росіяни, особливо після 2014 року, постають як символи імперіалізму, насильства та загрози для української ідентичності. Російські військові зображуються водночас і як жорстокі агресори, і як гротескні, здеморалізовані жертви власної системи. Сатира та дегуманізація виконують функцію психологічного захисту від воєнної травми та посилюють наратив про цивілізаційну відмінність України від росії. Натомість образ поляків зазнає суттєвої еволюції. Якщо раніше вони зображувалися як представники панівного шляхетського устрою, то після 2014 року все частіше постають як союзники України в боротьбі з російським імперіалізмом. Польські персонажі переживають моральну трансформацію та вибудовують взаємини, що ґрунтуються на партнерстві, лояльності та спільному досвіді боротьби. Проведений аналіз доводить, що сучасний український комікс є важливим медіа національного та деколоніального наративів. Через використання метафори, гротеску та фантастики автори реінтерпретують історію та активно впливають на сприйняття відносин України з Польщею та росією. Отже, комікс стає інструментом формування модерної української культурної та політичної ідентичності.
Посилання
Baranko, I. (2008). Maksym Osa. Knyha. 1. Liudyna z toho svitu [Maksym Osa. Book 1. The Man from Beyond]. Odesa: Evhenyos, 2008. (pp. 11–19).
Prasolov, M., Chebykin O., Kolov O. (2016). Daogopak. Knyha 3. Taiemnytsia Karpatskoho Molfara [Daohopak. Book 3: The Secret of the Carpathian Molfar]. Kyiv: Nebeskey [in Ukrainian].
Baranko, I. (2019). Dżihad [Jihad]. Wrocław: Scream Comics [in Poland].
Barańko, I. (2024).Wdówka [Widow]. Vol. 3. Warszawa: Timof i Cisi Wspólnicy [in Poland].
Barthes, R. (1970). Mit i znak. Eseje [Myth and Sign. Essays]. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy [in Poland].
Buhajow, W., Fadejew D., Fylypowycz О. (2023). Wola [Freedom]. Vol. 2. Warszawa: Egmont Story House. 80 s. [in Poland].
Jarzyńska, K. (2012). Nacjonalizm w Rosji: uśpione zagrożenie? [Nationalism in Russia: A Latent Threat?]. Komentarze. Ośrodek studiów wschodnich im. Marka Karpia – Comments. Marek Karp Center for Eastern Studies, 85 pp. 1–6. URL: https://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/komentarze-osw/2012-07-16/nacjonalizm-w-rosji-uspione-zagrozenie (дата звернення 28.02.2026) [in Poland].
Thompson, E. (2000). Trubadurzy imperium. Literatura rosyjska i kolonializm [Imperial knowledge: Russian literature and colonialism]. Kraków: Universitas. 384 s. [in Poland].
Zwycięstwo [Victory]. (2022). Warszawa: Egmont Polska. 64 s. [in Poland].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).