КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛКИ ПОЛЯКІВ ПОЛТАВЩИНИ «ПОЛОНІЯ»
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.25.2026.fil-3Ключові слова:
лінгвокультурологія, мовний код, польська мова, Спілка поляків Полтавщини «Полонія», Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», національна ідентичністьАнотація
У статті розглянуто актуальну проблему інституціоналізації національних спільнот в Україні на прикладі Спілки поляків Полтавщини «Полонія» в Полтавській області. Авторка висвітлила основні напрями діяльності організації, зокрема з погляду мовно-культурного аспекту, мовної освіти, збереження історичної пам’яті та увічнення культурної спадщини. У контексті європейської інтеграції та викликів національній безпеці діяльність таких організацій потребує переосмислення не лише як етнокультурного явища, а й як ефективного інструменту публічної дипломатії та регіонального розвитку.
У дослідженні використовується комплекс загальнонаукових та спеціалізованих філологічних методів: історико-генетичний (для відстеження етапів формування Спілки), системно-функціональний (для аналізу напрямків діяльності) та контент-аналіз медіаресурсів організації. Для поглиблення лінгвістичної перспективи використано дискурсивний аналіз для вивчення цифрового іміджу Спілки, а лінгвокультурологічний аналіз – для дослідження перенесення національних цінностей через мову. Комунікативно-функціональний підхід допоміг оцінити ефективність освітніх стратегій у просуванні польської мови як мови професійної та міжетнічної взаємодії.
Здійснено комплексний аналіз діяльності «Полонія» в Полтавській області як провідного інституційного центру польської меншини в регіоні. Авторка виокремила ключові напрямки культурно-освітньої діяльності організації, зокрема в царині мовної освіти. Особливу увагу приділено стратегічному партнерству Спілки з Національним університетом «Полтавський політехнічний університет імені Юрія Кондратюка», що дозволило створити ефективне науково-освітнє середовище для вивчення польської мови, упровадження програм подвійного диплому та сприяння академічній мобільності. У статті детально описано заходи щодо збереження історичної пам’яті та увічнення культурної спадщини (догляд за могилами, вшанування пам’яті репресованих). Проаналізовано волонтерські проєкти Спілки, підкреслено її активну роль у зміцненні українського тилу.
На прикладі підтримки ініціатив польської громади простежено реалізацію державної політики України в царині міжнаціональних відносин, що відповідає європейським стандартам захисту прав меншин. На основі аналізу досягнень організації (фестивалі, виставки, освітні центри) продемонстровано високий рівень інтеграції польської громади в українське громадянське суспільство. Зроблено висновок, що синергія між громадянським сектором (Спілкою) та науковою спільнотою (Університетом) забезпечує повне збереження національної ідентичності поляків, які активно беруть участь у процесах державотворення в Україні.
Посилання
Bolotnikova, A. P. (2024). Osoblyvosti navchannia polskoi movy yak inozemnoi na pochatkovomu etapi [Features of Teaching Polish as a Foreign Language at the Beginner Level]. Problemy slovianoznavstva – Issues in Slavic Studies, issue. 73, pp. 29–39 [in Ukrainian].
Zhvanko, L., Hladka, S. (2019). Poloniia na tereni Poltavskoi hubernii (1802 – 1914): statystychni dani ta sotsio-profesiinyi sklad [The Polish Community in the Poltava Governorate (1802–1914): Statistical Data and Socio-Professional Composition]. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Istorychni nauky – Scientific Works of the Ivan Ohienko Kamianets-Podilskyi National University. Historical Sciences. Vol. 29, pp. 172–182 [in Ukrainian].
Kalakura, O. Ya. (2007). Poliaky v etnopolitychnykh protsesakh na zemliakh Ukrainy u XX stolitti : monohrafiia [Poles in Ethnopolitical Processes in Ukraine in the 20th Century: A Monograph], (508 p.). Kyiv: Znannia Ukrainy [in Ukrainian].
Kalakura, O. Ya. (2014). Poloniia Halychyny v suspilno-politychnykh protsesakh suchasnoi Ukrainy [The Polish Community of Galicia in the Socio-Political Processes of Modern Ukraine]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy – Scientific Notes of the I. F. Kuras Institute of Political and Ethno-National Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, issue. 4–5, pp. 284–297 [in Ukrainian].
Muravskyi, O. (2010–2011). Tovarystvo polskoi kultury Lvivshchyny: istoriia i suchasnist [The Society of Polish Culture in Lviv Region: History and the Present Day]. Ukraina – Polshcha: istorychna spadshchyna i suspilna svidomist. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha – Ukraine–Poland: Historical Heritage and Public Consciousness. National Academy of Sciences of Ukraine, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, issue. 3–4, pp. 234–239 [in Ukrainian].
Rudnytskyi S. V. (2014). Suspilno-politychni interesy poliakiv nezalezhnoi Ukrainy [The socio-political interests of Poles in independent Ukraine]. Zhytomyr [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
