ПОЛЬСЬКИЙ КРИТИК МІХАЛ ГРАБОВСЬКИЙ ЯК КУЛЬТУРНИЙ ТА ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ КИЄВА
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.25.2026.fil-1Ключові слова:
Міхал Грабовський, польсько-українські культурні зв’язки, київський період, громадська діяльність, міжкультурний діалогАнотація
У статті досліджується київський період життя та діяльность відомого польського письменника, публіциста, літературного критика, історика, громадського та культурного активіста Міхала Грабовського (1804–1863). Проаналізовано його роль у мистецькому середовищі та публічній сфері Києва 1850–1860 років, внесок у розвиток польсько-українських культурних взаємин, участь у наукових та громадських інституціях Правобережної України. Особливу увага приділено його київському салону як осередку міжкультурного діалогу, співпраці з українськими діячами та участі в археографічних дослідженнях регіону. Проаналізовано його внесок у розвиток Київських кредитного та аграрного товариства, Київського земського банку, участь у побудові дзвіниці при Київському костьолі (Святого Миколая), а також участь у культурному житті міста та взаємодію з представниками української інтелігенції. Звернено увагу на роль Міхала Грабовського у формуванні культурного середовища польської громади Києва, а також його впливу на міжкультурні інтелектуальні контакти. Висвітлено значення діяльності критика для розвитку літературної думки та культурного діалогу в багатонаціональному середовищі Києва.
Розглянуто його інтелектуальну діяльність у Києві, участь у культурному житті міста, коло наукових і літературних зацікавлень, а також вплив місцевого середовища на формування його історико-літературних поглядів. Зосереджено увагу на контактах літературознавця з польською та українською інтелігенцією, а також ролі Києва як важливого центру польського культурного життя в межах російської імперії середини XIX століття.
Установлено, що польський митець Міхал Грабовський посідав важливе місце в історії культурного життя Києва та заслуговує на подальше дослідження в контексті історії польсько-українських культурних взаємин.
Посилання
Grabovski, T. (1900). Mikhal Grabovski, jego pisma krytychne i pojenchia politychne [Michał Grabowski, his critical writings and political concepts]. Kraków: Сzas [in Polish].
Glembotsky, H. (n.d.) Mikhal Grabovski. Polski Petersburg [Mihal Grabovski. Polish Petersburg]. Retrieved from: https://www.polskipetersburg.pl/hasla/grabowski-miachal (reference date: 27.01.2026) [in Polish].
Ravita-Gavron’ski, F. (1903). Rok 1863 na Rushi. Ukraina, Vilyn’, Podole [The year 1863 in Russia. Ukraine, Volhynia, Podolia]. Lvov: Poblished by H. Altenberg [in Polish].
Rolle, M. (1914). In illo tempore. Shkitse histirychno-literatskie [In illo tempore. Historical and literary sketches]. Lvov: Poblished by F. Vest [in Polish].
Vengzhyn, I. (n.d.) Mikhal Grabovski.Narodovy program rozvoju humanistyki [Mihal Grabovski. National Programme for the Development of Humanities]. Retrieved from: https://nplp.pl/artykul/grabowski-michal/ (reference date: 30.01.2026) [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).