АКСІОЛОГІЙНІ МАРКЕРИ ДУХОВНОГО КОДУ КУЛЬТУРИ В ПОЛЬСЬКІЙ АФОРИСТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.35433/2220-4555.24.2025.fil-5Ключові слова:
афористика, афоризм, лінгвокультура, код культури, лінгвокультурний код, цінність, аксіологійний маркер лінгвокультурного коду, прецедентний феномен, семантика, символ, картина світуАнотація
Національний спосіб світосприйняття в корпусі польської мови яскраво представлено афоризмами, які є повчальними, сентенційними одиницями мови, що подають узагальнення й типізацію лінгвокультурної польської спільноти. Афоризм становить образно-логічний вислів, який репрезентує систему філософських, етичних, естетичних імперативів і має структуру речення. Афористичний вислів виступає знаковим явищем мови й ґрунтується на різних архетипах міфологічної, релігійної, моральної, ідеологічної, наукової свідомості, для яких властиве розходження в інваріантах світосприйняття, світорозуміння та рефлексії.
Важливим цивілізаційним надбанням є те, що афористика постає ціннісно-смисловим феноменом духовної культури, формує концептосферу мови й репрезентує систему збереження національної самосвідомості, самобутності, культури. Окремим вектором наукового інтересу є дослідження кодів культури крізь призму афористики, і зокрема трансляції цього лінгвокультурного феномену через знакові для польської культури одиниці.
Мета статті полягає в репрезентації полікодовості польських афоризмів як семіотичних знаків і репрезентантів духовного коду лінгвокультури. Завдання полягають у тому, аби: 1) репрезентувати лінгвокультурні особливості польської афористики; 2) з’ясувати сутність коду культури; 3) визначити маркери духовного коду в системі кодів польської лінгвокультури.
Афоризм як результат лінгвокогнітивної діяльності пов’язаний зі складними інтелектуальними, психоментальними механізмами кодування й декодування інформації про Всесвіт, її актуалізації під час комунікації шляхом звернення до структур ментефактів і конвенційних способів їх репрезентації у свідомості комунікантів.
Різноманітність представлення кодів, лінгвокультурних традицій, соціально-економічних викликів багатьох епох є підставою розглядати польські афоризми в епідигматиці мовної свідомості авторів як такі, що зберігають образ світу, сформований в етнокультурних, суспільних, етичних та естетичних ментефактах історичної пам’яті польської нації.
Лінгвокультурологійне осмислення польських афоризмів як національних ментально-лінгвальних комплексів у світлі етнокультурного простору представляють аксіологійні інваріанти етнолінгвістичної моделі Всесвіту у вигляді прецедентних феноменів, символів і лінгвокультурних кодів, зокрема духовного коду. Вони мають аксіологійні маркери, що виявляє пріоритет цінностей, маніфестованих афоризмами, відображають суспільно-історичний контекст, сутність людини та її буття, взаємини в соціумі, особливості життєдіяльності в різних сферах, систему оцінних, етичних, психоемоційних та естетичних приписів у формуванні загальнокультурної сфери сакрального.
Посилання
Бацевич Ф. Словник термінів міжкультурної комунікації. Київ : Довіра, 2007. 205 с.
Снитко О. С. Коди культури у мовній об’єктивації дійсності. Studia Linguistica : зб. наук. праць КНУ ім. Т. Шевченка. Київ : «Київський університет», 2008. Вип. 1. С. 115–121.
Сучасний художній дискурс: мовностилістичний вимір : колективна монографія / за заг. ред. Ж. Колоїз. Кривий Ріг : Видавець Р. А. Козлов, 2025. С. 269–370. URL: https://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/123456789/11615 (дата звернення: 18.08.2025).
Шарманова Н. М. Духовний код як лінгвокультурний еталон нації (на матеріалі паремійних кліше). Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : зб. наук. праць. Кривий Ріг, 2016. Вип. 15. С. 81–104.
Шарманова Н. М. Коди культури та їх репрезентація в усталених словесних комплексах. Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : зб. наук. праць. Кривий Ріг : ФОП Маринченко С. В., 2013. Вип. 9. Ч. 2. С. 194–204.
Aforystyka. Wielki słownik języka polskiego / PAN ; Komitet red. : B. Batko-Tokarz, J. Bobrowski, A. Czelakowska, M. Grochowski, R. Przybylska, J. Waniakowa, K. Węgrzynek ; red. P. Żmigrodzki. 2025. URL: https://wsjp.pl/haslo/podglad/48276/aforystyka (дата звернення: 02.09.2025).
Aforyzm. Wielki słownik języka polskiego / PAN ; Komitet red. : B. Batko-Tokarz, J. Bobrowski, A. Czelakowska, M. Grochowski, R. Przybylska, J. Waniakowa, K. Węgrzynek ; red. P. Żmigrodzki. 2025. URL : https://wsjp.pl/haslo/podglad/47026/aforyzm (дата звернення: 02.09.2025).
Balowski M. Struktura językowa aforyzmów (na materiale polskim i czeskim). Opole : WSP, 1992. 122 s.
Bartmiński J. Podstawy lingwistycznych badań nad stereotypem – na przykładzie stereotypu «matki». Stereotyp jako przedmiot lingwistyki: teoria, metodologia, analizy empiryczne / red. J. Anusiewicz i J. Bartmiński. Wrocław : Towarzystwo Przyjaciół Polonistyki Wrocławskiej, 1998. S. 63–83.
Chaika (Čajka) O., Sharmanova N. Paremic Cliches as a Spiritual Layer of Multicultural Communication: Cultivating Respective Values for Educators. International Journal of Social Science And Human Research. 2021. Vol. 4. Issue 4. Pp. 812–823. URL: http://ijsshr.in/v4i4/36.php ; https://doi.org/10.47191/ijsshr/v4-i4-36 (дата звернення: 17.08.2025).
Człowiek strzela, Pan Bóg kule nosi. Wielki słownik języka polskiego / PAN ; Komitet red. : B. Batko-Tokarz, J. Bobrowski, A. Czelakowska, M. Grochowski, R. Przybylska, J. Waniakowa, K. Węgrzynek ; red. P. Żmigrodzki. 2025. URL: https://wsjp.pl/haslo/podglad/2669/czlowiek-strzela-pan-bog-kule-nosi#modyfikacje (дата звернення: 02.09.2025).
Jakóbczyk A. Symbol jako fragment rzeczywistości sacrum. Tekstualia. 2005. No 2. S. 3–10.
PAWUK(ALPHA). Польський автоматичний веб-корпус. URL: https://pawuk.ipipan.waw.pl/query_corpus/ (дата звернення: 01.09.2025).
Plucińska D. Poetycka filozofia i aksjologia fragmentu. Tekstualia. 2005. No 2. S. 11–21.
Praktyczny słownik współczesnej polszczyzny / red. H. Zgólkowа. Poznań : Wydawnictwo «Kurpisz», 1994. T. 1. 313 s. URL: http://www.leksykografia.uw.edu.pl/slowniki/24/praktyczny-sownik-wspczesnej-polszczyzny-pozna-1994-2005 (дата звернення: 03.09.2025).
Słownik mitów i tradycji kultury / upor. W. Kopaliński. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1988. 1368 s.
Słownik rodzajów i gatunków literackich / red. G. Gazda, S. Tynecka-Makowska. Kraków : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2006. 814 s.
Słownik simboli / upor. W. Kopaliński. Warszawa : Oficyna Wydawnicza «Rytm», 2012. 521 s.
Szczgęsna E. Aforyzm і clogan – język jako zdarzenie fikcjs. Teksty Drugie. 2004. No 1–2. S. 252–266.
Uniwersalny słownik języka polskiego / red. S. Dubisz. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2003. T. 1. 1313 s. URL: https://usjp.pwn.pl/ (дата звернення : 02.09.2025).
Wielka księga myśli polskiej / upor. Danuta і Włodzimierz Masłowsсу. Warszawa : Klub Dla Ciebie, 2005. 1112 s.
Wielki polsko-ukraiński słownik frazeologiczny z indeksem / Великий польсько-український фразеологічний словник з реєстром / upor. I. Kononenko. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego ; PWN, 2023. 734 s.
Wiercioсh W., Szymska-Wiercioсh J. Dowcip i mądrość. Cytaty, paradoksy i aforyzmy. Kraków : Wydawnictwo MG, 2022. 394 s.
Współczesna aforystyka polska. Antołogia 1945–1984 / upor. J. Glensk. Łódź : Wydawnictwo Łódzkie, 1984. 449 s.
Żądło i miód mądrości. Antologia aforyzmu polskiego / upor. K. Orzechowski. Wrocław : OSSOLINEUM, 1984. 148 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).